відважний
ВІДВА́ЖНИЙ, а, е.
Сміливий, хоробрий, безстрашний.
І сказав Давид до сина свого Соломона: Будь сильний і будь відважний, і роби, не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Та дитина, мабуть, була смілого, одважного козацького роду (Марко Вовчок);
Яка б страховина перед ним [Чіпкою] не вставала – не злякати їй його відважного духу (Панас Мирний);
– Відважні хлопчаки! І я колись був таким (І. Франко);
Хай славлять поети своїми піснями героїв відважних твоїх (В. Сосюра);
// Який виражає відвагу.
Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка);
Доктор Рудольф ясними, відважними, сталевими очима обводить набиту обличчями, як насінням огірок, залу (В. Винниченко);
// Який свідчить про відвагу.
Життя в рибінспекторів відважне та ризиковане (О. Гончар);
Оверко сів навпочіпки, всі п'ятеро присунулися до нього, і через годину відважний план визволення вчительки був розроблений у всіх подробицях (К. Гриб);
// у знач. ім. відва́жний, ного, ч. Той, хто не боїться небезпеки; сміливець.
Троянці всі тут заревли. Одважних стали обнімати (І. Котляревський);
Ніч – спільниця всіх відважних (І. Багряний).
Значення в інших словниках
- відважний — (який не відчуває страху) сміливий, смілий, (з певною стійкістю) мужній, доблесний (особливо в боротьбі) хоробрий, безстрашний. Словник синонімів Полюги
- відважний — відва́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- відважний — Сміливий, хоробрий, безстрашний, сповнений відваги, р. відважливий, с. одчайдушний; (вчинок) геройський, сов. звитяжний. Словник синонімів Караванського
- відважний — [в'ідважнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- відважний — -а, -е. Який не боїться небезпеки; безстрашний, сміливий, хоробрий. Відважний вчинок. || у знач. ім. відважний, -ного, ч. Той, хто не боїться небезпеки; сміливець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відважний — див. смілий хохл. (отважний) хоробрий Словник чужослів Павло Штепа
- відважний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- відважний — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- відважний — ВІДВА́ЖНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; безстрашний, сміливий, хоробрий. Яка б страховина перед ним [Чіпкою] не вставала — не злякати їй його відважного духу (Мирний, II, 1954, 52); — Відважні хлопчаки! І я колись був таким (Фр. Словник української мови в 11 томах
- відважний — Відважний, -а, -е 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче. К. XII. 78. Словник української мови Грінченка