вільно

ВІ́ЛЬНО.

1. Присл. до ві́льний 1, 5–7, 9, 10, 17.

Його думки, що зродились у серці, а зростали в голові, пливли вільно, як прозора течія в зелених берегах, і клались рядками на папері (М. Коцюбинський);

Івана Петровича розповідь повела знову до Енея і його козацької ватаги. Еней теж може перебрести через пекло, щоб вільно піти просторами широкої землі разом з козаками-троянцями (І. Пільгук);

Вона й досі почувала себе героєм дня і трималась занадто вільно й задиркувато (О. Донченко);

Пішли трактори, вільніше стало на подвір'ї (О. Гончар);

Голубів на Горі ніхто не чіпав, не їв, вони .. вільно виводились, зграями літали над зеленою Горою (С. Скляренко).

2. присл. Без почуття пригніченості, тривоги (про душевний стан).

Після шампанського, коли вже всі почували себе напрочуд весело й вільно, розмова цілком втратила офіційний тон, гості поділилися на гуртки (М. Трублаїні);

Юрко засміявся, як сміється людина, котра почувається вільно, невимушено. Схоже на те, що він тут, над загадковим озером, жодної небезпеки не відчував (М. Руденко);

Мотоцикл допомагає почуватися вільно і позбуватися стресів (із журн.).

3. присл. Легко, без зусиль (фізичних або розумових).

Високий випростався, вільно закинув товстий шкіряний чемодан у люк над коридором (Є. Кротевич);

Надя змалку вільно розмовляла по-німецькому і по-французькому (Ю. Смолич);

Латинський шрифт тепер уже вільно читали навіть бійці з нижчою освітою (О. Гончар).

4. пред. Про наявність у когось часу, не зайнятого працею.

Я рада, що мені трошки вільніше, – вибігла до Прокопа, – стою, розмовляю з ним коло рундука (Марко Вовчок);

– Ну, прощай же, – каже, – Варко! Якщо завтра тобі вільно буде, то я й завтра прийду (Панас Мирний).

5. пред. Дозволено, не заборонено.

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Що вільно панові, то не вільно Іванові (Номис);

Було їм вільно розмовляти Про всякії свої діла, І думати, і мізкувати – Яка душа, де, як жила (І. Котляревський);

– Хіба йому не вільно інколи погуляти? (Марко Вовчок).

6. у знач. виг., військ., спорт. Уживається як команда перестати стояти струнко або перейти зі стройового на вільний крок.

– Батальйон, стру-ун-ко! – вилетів наперед Чумаченко. – Вільно, вільно, – зупинив його генерал (О. Гончар);

– Товаришу командир! Партизан – боєць 3-го взводу Петро Калина з'явився! – Вільно! Як почуваєш себе, Петрусю? – запитав командир, пильно дивлячись в очі хлопчині (К. Гриб);

Вільно! До осені... Сьогодні завершується весняна призовна кампанія (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільно — ЛЕ́ГКО (без фізичного або розумового напруження), ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО. Дорогу не легко здолати: Там ворог, Застави, завали (Л. Нагнибіда); Надя змалку вільно розмовляла по-німецькому і по-французькому (Ю. Смолич). Словник синонімів української мови
  2. вільно — [в’іл'но] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. вільно — Вільно нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Словник української мови Грінченка
  4. вільно — див. легко Словник синонімів Вусика
  5. вільно — вільно (вольно) можна, дозволено (ст): Тобі не вільно до нас приходити, ти погано діла́єш на нашого Сяся! Щоб більше ноги твоєї тут не було (Авторка); Вправді дівчатам не вільно було лизати макогона, бо “будуть мати лисих мужів”... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вільно — 1》 Присл. до вільний 1), 5-7), 9), 10), 17). 2》 присл. Без почуття гніту, тривоги (про душевний стан). 3》 присл. Легко, без зусиль (фізичних або розумових). 4》 присудк. сл. Про наявність у когось часу, не зайнятого працею. 5》 присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. вільно — Ві́льно, предик. присл. Можна, дозволено, не заборонено (у поєдн. з інфінітивом)... Українська літературна мова на Буковині
  8. Вільно — Ві́льно іменник середнього роду кол. назва м. Вільнюс — до 1939 р. Орфографічний словник української мови
  9. вільно — Що вільно попові, то не вільно Іванові. Попові більше дозволяється і прощається, ніж простій людині. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. вільно — пр., свобідно, безборонно, легко і всі мож. пох. від ВІЛЬНИЙ; (кому) можна, дозволено; (триматися) як <�у себе> вдома. Словник синонімів Караванського
  11. вільно — ВІ́ЛЬНО. 1. Присл. до ві́льний 1, 5-7, 9, 10, 17. Краю мій, моя ти батьківщино. На твоїх просторах все цвіте, Я не знаю іншої країни. Це людина вільно так росте (Сто пісень.. Словник української мови в 11 томах
  12. вільно — Ві́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)