вінця

ВІ́НЦЯ, нець, мн. (одн. ві́нце, нця, с.).

Верхні краї посуду, здебільшого відігнуті, потовщені.

Вона взяла ніж і почала вишкрібать вінця старого засаленого горшка (І. Нечуй-Левицький);

Дев'ятий налив у келишки суперконьяку, стукнув вінцем об вінце й сказав: – За твоє! (В. Винниченко);

З шаплика вже через вінця ллється вода (А. Головко);

Я поклав мою сигару на вінця попільнички (Ю. Смолич);

Провідною формою посуду в празькій культурі є витягнутий, стрункий горщик з опуклістю у верхній частині посудини з відносно вузьким горлом та короткими вінцями (з наук. літ.);

* Образно. Схід яснів і вінця хмар вже займалися полум'ям, коли Надія верталася на завод (Яків Баш);

// перен. Верхні краї чого-небудь.

І ледь-ледь над вінцями гніздечка показалась голівка з сірою шийкою, зблиснули гострі намистинки очей – і пропали вмить, бо ластівка пригнулась (Є. Гуцало).

◇ Перелива́ти / перели́ти [ча́шу] че́рез край (че́рез ві́нця) див. перелива́ти;

Перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця) див. перелива́тися;

(1) По [са́мі] ві́нця:

а) повністю, до кінця.

Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця. Вони облягають мою кімнату (М. Коцюбинський);

Пасажири заповнювали по вінця вагони, влаштовувались на дахах, гнулися в тамбурах (Ю. Збанацький);

Всі стоячи привітали гетьмана, підняли за його здоров'я наповнені по вінця келихи (В. Малик);

б) надзвичайно щедро.

Наш край [Прикарпаття] природа наділила красою по вінця, і ми можемо бути цілком об'єктивними цінителями красивого (Ю. Мельничук);

в) до крайньої межі.

І порівнює вона [хлопця з мамонтом] жартома, щоб потім сміятися й сміятися. Від захоплення розкішним вечором, від гаю, кохання, молодості – від повного по вінця щастя... (Л. Смілянський);

По вінця повні ярості й любові Стояли ми, Замислені й тяжкі (М. Бажан);

Я попросився б ще на один строк, щоб повторити все те бурхливе, насичене по вінця життя курсанта (М. Ю. Тарновський);

г) дуже багато.

Я втратив сім'ю. Мій будинок згорів. Я горя незнаного звідав по вінця, Яке не оплаче і сто матерів (О. Підсуха).