гонитва
ГОНИ́ТВА, и, ж.
1. Переслідування, намагання спіймати кого-небудь.
Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущі (М. Коцюбинський);
Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (О. Донченко).
2. Дуже швидкий рух, дуже швидка їзда.
Спітнілі від гонитви, збентежені невдачею, хлопці довго мовчали (П. Панч);
Розпарені коні спинились, перебирали ногами, тремтіли, збуджені гонитвою (В. Кучер);
* Образно. Сучасний світ глухне від швидкостей, він летить стрімголов, на наших очах відбувається шалена гонитва амбіцій, нездорових пристрастей, розбухлих егоїзмів (О. Гончар).
3. за чим, перен. Сильне прагнення чого-небудь, намагання досягти якої-небудь мети.
В гонитві за куснем хліба часом все забував [Софрон] – і Байгород, і родичів, геть чисто все (Н. Рибак);
Багатством для Карпа були земля, млини, а не гонитва за чинами (М. Стельмах);
В гонитві за щастям не загубіть волю (з публіц. літ.);
В художньому новаторстві, коли воно не являє собою пусту формалістичну гонитву за оригінальністю, є не тільки серйозний ідейний зміст, але й неабияка моральна краса (з наук.-попул. літ.).
◇ (1) Гони́тва за до́вгим карбо́ванцем – прагнення легкого заробітку, дармових грошей.
– Ось куди загнала нас з тобою гонитва за довгим карбованцем (О. Гончар);
Зараз особливо гостро відчули марність блукань своїх – гонитва за довгим карбованцем ні до чого не привела (Микита Чернявський).
Значення в інших словниках
- гонитва — (біг за втікачем) погоня, переслідування. Словник синонімів Полюги
- гонитва — гони́тва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гонитва — ГОНИТВА – ПОГОНЯ Гонитва. 1. Переслідування з метою вполювати, спіймати тощо. Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (О.Донченко); Повз будку в шаленій гонитві мчали несамовиті моряки (В.Кучер). 2. (за чим) перен. Літературне слововживання
- гонитва — -и, ж. 1》 Переслідування з метою спіймати. 2》 Дуже швидкий рух, дуже швидка їзда. 3》 за чим, перен. Посилене прагнення до чого-небудь, переслідування якої-небудь мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гонитва — Перегони, змагання Словник застарілих та маловживаних слів
- гонитва — ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В. Словник синонімів української мови
- гонитва — ГОНИ́ТВА, и, ж. 1. Переслідування з метою спіймати. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущі (Коцюб., І, 1955, 185); Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (Донч., І, 1956, 174). Словник української мови в 11 томах
- гонитва — Гонитва, -ви ж. 1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. К. Бай. 11. 2) Гоненіе. Св. Л. 107. Словник української мови Грінченка