гонитва

ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В. Еллан); Я йшов один, виснажений, без зброї. Але був радий, бо щасливо уник переслідування (Ю. Збанацький); Машина повільно йшла, азарт гонки спав (І. Ле).

ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін., ЖАДО́БА до чого, з інфін., яке, ЖАГА́ до чого, чого, з інфін., ЖАГО́ТА до чого, чого, СНАГА́ до чого, МРІ́Я яка, про що, з інфін., ГОНИ́ТВА за чим, розм., АПЕТИ́Т до чого, розм., ПРИ́ЯЗНЬ до чого, розм., СТРЕМЛІ́ННЯ до чого, з інфін., перев. книжн., ПОБУ́ДЖЕННЯ до чого, з інфін., діал.; ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого — сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯ на що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди (О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко) втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); — Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів'я); (Петро:) О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі — давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). — Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонитва — (біг за втікачем) погоня, переслідування. Словник синонімів Полюги
  2. гонитва — гони́тва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. гонитва — ГОНИТВА – ПОГОНЯ Гонитва. 1. Переслідування з метою вполювати, спіймати тощо. Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (О.Донченко); Повз будку в шаленій гонитві мчали несамовиті моряки (В.Кучер). 2. (за чим) перен. Літературне слововживання
  4. гонитва — -и, ж. 1》 Переслідування з метою спіймати. 2》 Дуже швидкий рух, дуже швидка їзда. 3》 за чим, перен. Посилене прагнення до чого-небудь, переслідування якої-небудь мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гонитва — ГОНИ́ТВА, и, ж. 1. Переслідування, намагання спіймати кого-небудь. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущі (М. Коцюбинський); Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  6. гонитва — Перегони, змагання Словник застарілих та маловживаних слів
  7. гонитва — ГОНИ́ТВА, и, ж. 1. Переслідування з метою спіймати. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущі (Коцюб., І, 1955, 185); Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (Донч., І, 1956, 174). Словник української мови в 11 томах
  8. гонитва — Гонитва, -ви ж. 1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. К. Бай. 11. 2) Гоненіе. Св. Л. 107. Словник української мови Грінченка