1. Словник української мови в 11 томах

гонитва

ГОНИ́ТВА, и, ж.

1. Переслідування з метою спіймати.

Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущі (Коцюб., І, 1955, 185);

Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (Донч., І, 1956, 174).

2. Дуже швидкий рух, дуже швидка їзда.

Розпарені коні спинились, перебирали ногами, тремтіли, збуджені гонитвою (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 47).

3. за чим, перен. Посилене прагнення до чого-небудь, переслідування якої-небудь мети.

Гонитва за колоніями в кінці XIX століття, особливо з 1880-х років, з боку всіх капіталістичних держав являє собою загальновідомий факт історії дипломатії і зовнішньої політики (Ленін, 22, 1950, 236);

В художньому новаторстві, коли воно.. не являє собою пусту формалістичну гонитву за оригінальністю, є не тільки серйозний ідейний зміст, але і неабияка моральна краса (Поезія.., 1956, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонитва — (біг за втікачем) погоня, переслідування. Словник синонімів Полюги
  2. гонитва — гони́тва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. гонитва — ГОНИТВА – ПОГОНЯ Гонитва. 1. Переслідування з метою вполювати, спіймати тощо. Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (О.Донченко); Повз будку в шаленій гонитві мчали несамовиті моряки (В.Кучер). 2. (за чим) перен. Літературне слововживання
  4. гонитва — -и, ж. 1》 Переслідування з метою спіймати. 2》 Дуже швидкий рух, дуже швидка їзда. 3》 за чим, перен. Посилене прагнення до чого-небудь, переслідування якої-небудь мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гонитва — ГОНИ́ТВА, и, ж. 1. Переслідування, намагання спіймати кого-небудь. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущі (М. Коцюбинський); Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  6. гонитва — Перегони, змагання Словник застарілих та маловживаних слів
  7. гонитва — ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В. Словник синонімів української мови
  8. гонитва — Гонитва, -ви ж. 1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. К. Бай. 11. 2) Гоненіе. Св. Л. 107. Словник української мови Грінченка