куриво

КУ́РИВО, а, с.

1. Те, що курять; курильний тютюн.

– Ченцям не можна вживать курива, – сказав отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький);

Ілько сів на ступі близько біля Зіньчиної терниці, витяг з кишені куриво й почав цигарку крутити (А. Головко);

Місцеві гуцульські діти з раннього дитинства традиційно добре почувалися на гірських лижах, іноді заробляючи своїми трюками на жигулівське [пиво] і куриво в усіляких приїжджих роззяв (Ю. Андрухович);

Протерла нутро файки коньяком, набила її запашним куривом, неспiшно розпалила, затягнулася i з задоволенням випустила дим (Г. Вдовиченко);

// Те саме, що курі́ння 1.

Лист пожмакано, але нічого – на куриво годиться (Ю. Смолич);

Брянський .. потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (О. Гончар);

Я знав, правда, одного, що не курив, але він замість курива жував тютюн (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Та я взагалі балуюся, палю тільки коли підвипивав; інший відповість, у мене нервова робота, я без курива не можу (з Інтернету).

2. Те, чим обкурюють, курять (див. кури́ти¹ 2); речовина, що дає при горінні ароматичний дим.

[Сінон:] Дружинонька твоя золотокудра либонь тепер багаття розпалила і пахощів насипала солодких, димок від курива, мов легка мрія, над сніжно-білим чолом ніжно в'ється (Леся Українка);

Пахне м'ятою і якимсь приємним куривом, привезеним патріархом зі сходу (З. Тулуб);

// Дим від обкурювання.

Обкурював [Іван] ладаном хату й кошари.., червона од метушні Палагна серед курива того ознаймляла нарешті, що готові усі дванадцять страв (М. Коцюбинський).

3. Те, що куриться: випари, мла, туман, дим.

– Так! – голоси з просторів летіли чимраз виразніше, разом з куривом вогкої мряки з-над Дністра (К. Гриневичева);

На березі отава Лила солодке куриво міцне (М. Рильський);

* У порівн. Через гребінь скель .. перекидалась хвиля і котилась з гори по каменюках, а до неба підіймалась хмара пари, як куриво од великого пожарища (О. Стороженко);

* Образно. [Печариця:] Звісно, молода баришня... недавно з тії [тієї] школи... ще куриво науки не вивітрилось... (Панас Мирний).

4. рідко. Димне багаття.

Кругом стола йшов угору дим, неначе хто на столі розіклав курево [куриво] од комарів та мошки (І. Нечуй-Левицький).