кіш

КІШ¹, коша́, ч.

1. Те саме, що ко́шик 1.

І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: І я в сні своїм бачив: ось три коші печива на голові моїй (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Одного дня трусили в садку яблука в коші (Марко Вовчок);

Я думаю, масло та яйця Несе вона в коші (Леся Українка);

Сестри-послушниці вносили .. коші з білими, вже почищеними головами капусти (Ірина Вільде);

// Великий кошик для зберігання борошна, зерна і т. ін.

У сінях стоїть кіш із борошном, на горищі два вінки цибулі (Ганна Барвінок);

– Ти ж мені дивись, не накидай насипом вогкої кукурудзи в кіш (Остап Вишня).

2. Короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений).

Візок був набитий соломою, солома висіла з усіх боків через подертий кіш (Н. Кобринська);

Худий, маленький коник з голосним іменем “Буян” ледве тягнув старенькі ґринджолята з лозовим кошем, вимощеним житньою соломою (Є. Кравченко).

3. Кошик конічної форми для ловіння риби та зберігання її у воді живою; рибник.

В'язні помалу ожили, завирували по камері, як риба, що з власної необачності вскочила в рибальський кіш (Ю. Збанацький);

Якби душа – за душу взяв би, За душу – й криком по душі, Як рибу пальцями за зябра Беруть і б'ють її в коші (І. Гнатюк).

4. техн. Пристосування у віялці, над жорнами у млині для засипання зерна.

Жорна м'яко шамотіли по зерну: кіш трясся, як у пропасниці (М. Коцюбинський);

З-під .. тарахкотні тихо сіявся на прив'яле листя, на присмажені трави й хліба, як із-під каміння у млині борошно на кіш, дрібний, як роса, холодний дощ (С. Васильченко);

Він поперед себе підняв мішок, низом поклав його на груди, а розв'язаний гузир нахилив у кіш (М. Стельмах).

КІШ², коша́, ч.

1. іст. У Київській Русі і в Україні XIV–XVIII ст. – військовий табір, обоз.

Гайдамаки повертались попід частоколом та й вернулись до коша (Сл. Б. Грінченка);

Здавалось, що насуває чорна хмара, коли татари ішли цілим кошем (П. Панч);

Моторно і влучно стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти течії – вчинок, за який молодика врочисто приймали до козацького коша (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя);

// Місце перебування, селище запорозьких козаків, зокрема Запорозька Січ.

– Як же зруйнували кіш, то наш посьолок [селище] з землями достався якомусь пану (О. Стороженко);

– Ченці звали мене в монастир, бо я таки й письменний собі трошки; низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гирла, як свої п'ять пучок, знаю (П. Куліш);

Козаки, що не хотіли кидати війська, не женилися, але відходили з коша й закладали собі господарства (з навч. літ.).

2. іст. У роки Першої світової війни – військовий підрозділ Легіону українських січових стрільців.

Легіон українських січових стрільців було перетворено на полк, а при ньому створено кіш – запасну частину, що займалася набором новобранців (з наук. літ.);

Кіш українських січових стрільців існував у 1915–1918 роках (з наук.-попул. літ.).

3. іст. У період українських національно-визвольних змагань 1917–1921 років назва найбільшої військово-територіальної одиниці Вільного козацтва.

Паля Степанівна мало не вийшла заміж за сотника з Чорноморського кошу [коша] й трохи-трохи не вискочила з ним укупі за кордон (Б. Антоненко-Давидович);

На другий день Великодня 1918 року було ліквідовано південно-західний кіш Вільного козацтва у Ревуцькому (з наук.-попул. літ.).

4. заст. Літнє житло кочовиків; кибитка (у 2 знач.).

Скотарі мали собі од вітру .. халабуди, окутані повстьми [повстю]; вони кошами прозивались (О. Стороженко);

Основний склад, який татари своєю мовою називають кошем, поволі, але безупинно пересувається разом із флангами і вдень і вночі (з мемуарної літ.).

5. Місце розташування під час тимчасових робіт; табір, стан.

На коші третьої бригади він застав бригадира тракторної і Олексу (С. Добровольський);

Бувало, застане [грім] тебе в степу, добіжиш до чабанського коша, станеш і слухаєш із завмиранням серця, як виграє над тобою небесна, якась аж радісна музика (О. Гончар).

(1) Кіш Запоро́зької (Запорі́зької) Сі́чі – центральний орган управління, що відав адміністративними, військовими, фінансовими, судовими та іншими справами в Запорозькій (Запорізькій) Січі.

Архів Коша Запорозької Січі, матеріали якого охоплюють 1713–1776 pоки, є унікальним документальним комплексом XVIII ст. (з наук. літ.);

Ім'я Петра Калнишевського згадується в документах архіву Коша Запорозької Січі з початку 50-х років XVIII ст., коли він обіймав вищі старшинські посади (з наук.-попул. літ.).