латати

ЛАТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що.

1. Лагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудь.

І не їсть [козацтво], і не спить, Пильно варту держить Та у стінах пробої латає (І. Манжура);

Люди вбрали городину, позасівали шматки поля, підорюють наділені ниви, а хто снопами околоту обставляє стіни хат .. і латає стріхи (С. Чорнобривець);

Дід Гордій крутнувся сюди-туди по хліві та й подався латати свою саджалку, бо ж на Дніпро готується по рибу (Є. Гуцало);

Ремонтували хати, латали повітки, ставили нові тини й паркани (В. Нестайко);

Тут і дороги постійно латають, і вуличне освітлення відновили, і навіть своїм водогоном похвалитися можуть (з газ.);

* Образно. Нумо, латаймо наші когорти (І. Андрусяк);

// Лагодити, пришиваючи латки.

Кайдашиха тільки хату замела та й сіла коло вікна старі сорочки латать (І. Нечуй-Левицький);

Дядько Софрон латав сорочку (В. Винниченко);

Ті, що прокинулись, займалися хто чим хотів – латали одяг та взуття, вирізували з верби та липи ложки, кухлі, ..гострили шаблі (В. Малик).

2. перен., розм. Карати биттям.

[Недоросток:] Та було б тобі, моя нене, довгий батіг брати, та щоранку, щовечора, як Сидорову козу, латати, та змалечку оті норови з мене виганяти... (С. Васильченко).

◇ (1) Лата́ти (зала́тувати) / полата́ти (залата́ти) дірки́ (ді́ри, ді́рку, діру́) чиї, чим, у чому і без дод. – частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному.

Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький);

Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (з газ.);

Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа);

Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський);

– Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко);

– Завдаток же взяв у економії?.. – Яку тільки дірку ним залатати? – зітхає Василина (М. Стельмах);

Гроші – невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі... (М. Коцюбинський).

ЛАТА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., що, діал.

Латувати.

Ніхто з нас не зітре з себе тавра минулого: загоїть рани та й піде, а чи зостанеться доглядати сади, пасти кіз, латати дахи, чи шити одяг (Г. Пагутяк);

Два бородаті верхолази в колисці при тіньовій стіні церкви латали купол (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латати — лата́ти 1 дієслово недоконаного виду лагодити лата́ти 2 дієслово недоконаного виду накладати дошки-лати на крокви діал. Орфографічний словник української мови
  2. латати — (одяг) зашивати; (що інше) лагодити, направляти. Словник синонімів Караванського
  3. латати — див. лагодити; шити Словник синонімів Вусика
  4. латати — I -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Лагодити, пришиваючи латки. || Лагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудь. 2》 перен., розм. Карати биттям. II -аю, -аєш, недок., перех., діал. Латувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. латати — лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Фразеологічний словник української мови
  6. латати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. латати — Лата́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. латати — ЛАТА́ТИ¹ а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Лагодити, пришиваючи латки. Кайдашиха тільки хату замела та й сіла коло вікна старі сорочки латать (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. латати — Лата́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48. Словник української мови Грінченка