латати

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти (хоч одну́) ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький). 2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латати — лата́ти 1 дієслово недоконаного виду лагодити лата́ти 2 дієслово недоконаного виду накладати дошки-лати на крокви діал. Орфографічний словник української мови
  2. латати — (одяг) зашивати; (що інше) лагодити, направляти. Словник синонімів Караванського
  3. латати — див. лагодити; шити Словник синонімів Вусика
  4. латати — I -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Лагодити, пришиваючи латки. || Лагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудь. 2》 перен., розм. Карати биттям. II -аю, -аєш, недок., перех., діал. Латувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. латати — ЛАТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Лагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудь. І не їсть [козацтво], і не спить, Пильно варту держить Та у стінах пробої латає (І. Словник української мови у 20 томах
  6. латати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. латати — Лата́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. латати — ЛАТА́ТИ¹ а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Лагодити, пришиваючи латки. Кайдашиха тільки хату замела та й сіла коло вікна старі сорочки латать (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. латати — Лата́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48. Словник української мови Грінченка