латати

Значення в інших словниках

1. латати — лата́ти 1 дієслово недоконаного виду лагодити лата́ти 2 дієслово недоконаного виду накладати дошки-лати на крокви діал. Орфографічний словник української мови
2. латати — див. лагодити; шити Словник синонімів Вусика
3. латати — I -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Лагодити, пришиваючи латки. || Лагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудь. 2》 перен., розм. Карати биттям. II -аю, -аєш, недок., перех., діал. Латувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. латати — ЛАТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Лагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудь. І не їсть [козацтво], і не спить, Пильно варту держить Та у стінах пробої латає (І. Словник української мови у 20 томах
5. латати — лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Фразеологічний словник української мови
6. латати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
7. латати — Лата́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. латати — ЛАТА́ТИ¹ а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Лагодити, пришиваючи латки. Кайдашиха тільки хату замела та й сіла коло вікна старі сорочки латать (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. латати — Лата́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48. Словник української мови Грінченка