легендарний

ЛЕГЕНДА́РНИЙ, а, е.

1. Який є легендою (див. леге́нда¹ 1).

Завдяки його [Загати] голосовi iсторiя змогла повторити легендарну пригоду старокозацької доби (Р. Андріяшик);

Прагнучи пов'язати руську історію з біблійною, Нестор починає свій виклад від потопу і поступово від легендарних переказів переходить до історичних фактів (з наук. літ.);

// Відомий тільки з легенд.

Клубочок ниток вiн берiг пильнiше, нiж берiг колись легендарний Тезей в темному лабiринтi Мiнотавра клубочок Арiадни (П. Загребельний);

Мов легендарний Антей, що, припавши до рідної матері-землі, набрався нової сили, змужнів Шевченко після повернення з України (з наук. літ.).

2. Який своєю незвичайністю, красою, героїзмом, хоробрістю і т. ін. зумовив виникнення багатьох легенд (див. леге́нда¹ 1).

Очі бригадирові були звернені на схід, де далеко за Дніпром і степом сяяв та двигтів у праці легендарний Донбас (Ю. Яновський);

Якось Шурі довелося побачити вперше легендарні “катюші” (О. Гончар);

Врешті мені таки вдалося вирвати її з полону, і повести геть із нездорового місця через місток над легендарним водоспадом (С. Андрухович);

У Карпатах багато яскравих квітів, які ростуть лише високо в горах, зокрема легендарний едельвейс (із журн.).

3. Який насправді не існує; вигаданий (див. ви́гаданий¹ 2).

Коли часами в сутіні щоденній яскрава квітка щастя процвіте, її приймаю не як надгороду, – як дар, як диво, як нежданий рай, відкритий на хвилину з ласки неба, як легендарний з папороті цвіт (Леся Українка);

За ними летів дракон. То не фіктивна потвора з наївних китайських казок і не легендарний дракон Далай-лами (І. Багряний).