легендарний

Значення в інших словниках

1. легендарний — [леигеиндарнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
2. легендарний — -а, -е. 1》 Який є легендою (див. легенда I 1)). || Відомий тільки з легенд. 2》 Який своєю незвичайністю (силою, героїзмом, хоробрістю тощо) викликав багато легенд (див. легенда I 1)). 3》 Якого насправді не існує; вигаданий (див. вигаданий I 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легендарний — Казковий, чудовий Словник чужослів Павло Штепа
4. легендарний — ЛЕГЕНДА́РНИЙ, а, е. 1. Який є легендою (див. леге́нда¹ 1). Завдяки його [Загати] голосовi iсторiя змогла повторити легендарну пригоду старокозацької доби (Р. Словник української мови у 20 томах
5. легендарний — легенда́рний той, що містить легенду, є легендою, оточений ореолом легенди: незвичайний, казковий. Словник іншомовних слів Мельничука
6. легендарний — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). Словник синонімів української мови
7. легендарний — ЛЕГЕНДА́РНИЙ, а, е. 1. Який є легендою ( див. леге́нда¹ 1). Прагнучи пов’язати руську історію з біблейською, Нестор починає свій виклад від потопу і поступово від легендарних переказів переходить до історичних фактів (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах
8. легендарний — рос. легендарный той, що містить легенду, є легендою, оточений ореолом легенди, незвичайний. Eкономічна енциклопедія