легендарний

легенда́рний

-а, -е.

1》 Який є легендою (див. легенда I 1)).

|| Відомий тільки з легенд.

2》 Який своєю незвичайністю (силою, героїзмом, хоробрістю тощо) викликав багато легенд (див. легенда I 1)).

3》 Якого насправді не існує; вигаданий (див. вигаданий I 2)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легендарний — легенда́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. легендарний — [леигеиндарнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. легендарний — Казковий, чудовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. легендарний — ЛЕГЕНДА́РНИЙ, а, е. 1. Який є легендою (див. леге́нда¹ 1). Завдяки його [Загати] голосовi iсторiя змогла повторити легендарну пригоду старокозацької доби (Р. Словник української мови у 20 томах
  5. легендарний — легенда́рний той, що містить легенду, є легендою, оточений ореолом легенди: незвичайний, казковий. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. легендарний — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). Словник синонімів української мови
  7. легендарний — ЛЕГЕНДА́РНИЙ, а, е. 1. Який є легендою ( див. леге́нда¹ 1). Прагнучи пов’язати руську історію з біблейською, Нестор починає свій виклад від потопу і поступово від легендарних переказів переходить до історичних фактів (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах
  8. легендарний — рос. легендарный той, що містить легенду, є легендою, оточений ореолом легенди, незвичайний. Eкономічна енциклопедія