лучатися

ЛУЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЛУЧИ́ТИСЯ, чи́ться, док., діал.

1. з ким, кому і без дод. Траплятися (про яку-небудь подію, пригоду).

Гарувала [Домніка] невпинно, а як лучилася нагода, то простягала руку й за чужим добром (О. Кобилянська);

Тії пости лучалися доволі часто, бо панич, бувало, прийде пізно домів і на другий день лежить (Б. Лепкий);

Серйозні теж лучалися романи (М. Рильський);

Тодорка знала всі перепетії життя-буття квартирохазяйки. Їй лучилося щастя (Б. Харчук);

Звісно, не тільки багатством хоче Колпак йому дорівнятися – він не завагається простягти руку й по булаву, як тільки лучиться перша нагода (Р. Іваничук);

// тільки док. Статися.

Лучилася страшна буря, заторохкотіло небо громами (І. Муратов);

Мабуть, серед людей нове лучилось горе (П. Воронько);

Вагався Ігор і терзався доти, доки одного разу не трапилася з ним, не лучилася пригода (В. Чемерис);

// безос., із сполуч. що.

Іноді лучалося, що рідня невольника довідається, де він, і дасть за нього викуп, тоді невольника одпускали додому (М. Драгоманов);

Лучилося на його біду, що якраз на той час нарвався інспектор (С. Васильченко);

Не раз лучалося, що за двома священиками, котрі йшли з хрестами перед покійником, притаковувались слідком за першими марами носії ще з двома чи трьома (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

– В нинішньому сутінку ми нічого ще розгледіти не можемо. – Але коли вогонь просвітить нас – чи не може таке лучитися, що ми з вами станемо супротивниками (Р. Іваничук).

2. безос., з інфін., кому і без дод. Випадати (у 3 знач.).

Не плюй в колодязь: лучиться води напиться (Номис);

Кому лучалось бути в Умані на Софіївці літ тому з двадцять назад, той мусив завважити на гулянні за паном статного козака (А. Свидницький);

І певно, що кожний, кому лучалося мимо їхати та хатку удовину бачити, то, певно, собі думав: що то за малесечка хатиночка стоїть (Марко Вовчок);

Книш чудував усіх тими бумагами, які лучалося йому стрівати в поліції... (Панас Мирний).

3. кому і без дод. Потрапляти на очі.

Цариця Катерина нашим Дніпром пливла .. А котре село лучиться над Дніпром, то все своїм генералам дарувала (Ю. Яновський);

// Випадково бути наявним.

Коли б лучилося гарне місце хоч і за сто верстов од вас, то я не думаючи поїхала б туди (Л. Яновська).