любов

ЛЮБО́В, і, ж.

1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.).

– Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка);

Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (М. Рильський);

Ніщо інше, крім дружби з Анхело Альваресом та любові до дружини Хуаніти й сина Лорхе, для нього не існувало (В. Владко);

[Антіфол Сір:] Прийми любов мою й моє життя; Ти вільна ще, так само вільний я, – Прошу руки твоєї (І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра);

* Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром .. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (О. Довженко);

// перен. Той, кого люблять (у 2 знач.).

З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов – його дівчина (М. Стельмах);

– Славна в Сергія жіночка. – Ти мені кажеш. То моя перша любов (В. Шкляр);

Моя колишня університетська любов Л. Р. у час літніх канікул надсилав мені листи, в яких цитував вірші Василя Олійника з Надвірнянщини (М. Матіос);

Дивним чином по дорозі до нас приєднався Даньо, моя перша серйозна любов (І. Карпа);

// Стосунки, викликані сердечною прихильністю.

– Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (О. Довженко);

Санька могла й зумисне підстроїти [падіння літака] – .. з ревнощів, із боязні втратити свою вперше знайдену, вперше відкриту в житті любов... (О. Гончар);

// розм. Інтимні стосунки з іншою особою.

Щоб з вдовами не женихався [Еней], Над мертвими не наглумлявся, Жінок любов'ю не морив (І. Котляревський);

Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Яновський);

Туніський цар знав дещо про ту таємну любов і про замах, що готувався вчинити одважний лицар (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

2. Почуття глибокої сердечної прихильності до кого-, чого-небудь.

Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові (Біблія. Пер. І. Огієнка);

І іменем твойого сина, Твоєї скорбної дитини, Любов і правду рознесли [святії] По всьому світу (Т. Шевченко);

Така любов до своєї країни мене переконала: ніколи не можна відступатися від діла, в слушність якого віриш (О. Забужко);

За цим схиляюся в подяці й любові до кожного з вас і прошу не судити суворо, якщо на цьому світі більше не зійдемося (М. Дочинець);

// Глибока повага, шанобливе ставлення до людини.

Тепер Варкан дивився прямо в очі Артемові, дивився з такою самою щирою любов'ю і повагою, якими світився й погляд юнака (В. Владко);

// Глибока приязнь, викликана родинними зв'язками.

Не сила держить Уляну на ногах, не здоров'я.., а держить її серце, матерня гаряча любов (Панас Мирний);

Я знаю справжню ціну цьому обожнюванню, цій материнській любові (В. Лис);

Я дуже шанував батька, але він був надто ідеальний, надто недосяжний і незбагненний, щоб я міг почувати до нього синівську любов (О. Авраменко, В. Авраменко);

Родичі крізь тую тінь смутку гляділи на доньку з любов'ю і з тим тихим вдоволенням, що не раз, мов на глум, обере собі місце в такій крайньо убогій хаті (Б. Лепкий);

// перен. Той, кого люблять (у 1 знач.).

І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Т. Шевченко).

3. до чого. Зацікавлення чим-небудь.

– Я за те, щоб і механізація, і всяка інша “ація”, проте на першому місці – любов до землі, до нашої єдиної рідної матері. Інакше вона відплатить жорстоко і безжально (О. Бердник);

Змалку нам прищеплювали любов до природи, дано пізнати її красу і таємну силу, любити звірят, мати співчуття до слабких і немічних (Р. Горак);

Я перейнявся зворушливою любов'ю до островів Південних морів задовго до того, як побачив бодай один із них (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона);

// Внутрішній, духовний потяг до чого-небудь.

Любов до літератури у мене розвинулась доволі рано (М. Коцюбинський);

Леся слухала промовців, і серце її повнилось гордістю: яка любов, яка увага! До літератури, політичних подій (М. Олійник);

Полонила [Роксолана] всіх своєю ввічливістю, щирістю, чарівливістю в бесіді, даровитістю, щедрістю, .. любов'ю до наук, мистецтва (П. Загребельний);

// Пристрасть до чого-небудь.

Батько знову забував, що його за любов товктися між кіньми і скажено мчати верхи люди беззлобно охрестили рудим дідьком (М. Стельмах);

Недарма говорила баба Надя про любов до мандрів. Вона справді не любила сидіти на одному місці (В. Нестайко);

Любов до голубів лише “пробна куля” для продовження розмови (І. Роздобудько).

○ (1) До любо́ві кому і без дод. – хто-небудь комусь дуже подобається; хтось любить когось.

Оженила мати сина. Не до любові невістку взяла (з легенди);

Мені Бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок);

– Я з нею не можу жити... вона мені не до любові... (М. Коцюбинський);

Батько мій закохався в моїй матері і взяв її, як казав не раз: “в одній льолі та до любові” (з мемуарної літ.).