медовий

МЕДО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до мед 1.

Він узяв гарно вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (І. Франко);

Більш-менш водянистий нектар, висмоктаний із квіток, уже в тілі бджоли під час польоту починає змінюватись у медовий півфабрикат, який у вулику буде доведений до стану меду (з наук.-попул. літ.);

// Вигот. з меду; з медом, на меду.

Трудівнику медові пишки, а ледарю – ялинові шишки (прислів'я);

Осьде пряничок чудовий, Не абиякий – медовий (Л. Глібов);

Медові вина виготовляють з липового або гречаного меду з додаванням плодоягідних соків (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. медо́ве, вого, с. У феодальні часи – податок з медозбору (у 2 знач.).

– Запровадить він [пан] три дні панщини, подвоїть поволовщину, медове і всі інші данини (З. Тулуб).

2. Такий, як мед (про запах); духмяний.

Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Н. Кобринська);

Над селом – туман, Дух медовий трав... (І. Муратов);

// Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий.

Навколо був золотаво-жовтий медовий світ, і це був перший колір, який вона [бджілка] пізнала (О. Іваненко);

// Солодкий, як мед.

Прозорі дині наче стікали солодким медовим соком (В. Собко).

3. перен. Занадто люб'язний.

Я прихилив очі до малюнка: портрет був просто моторошний – лице гостре, як у пацюка, в обгризених віях – гадючі зелені очиці. Посмішка – медова (С. Васильченко);

Голос має він медовий, Надокучає ж – мов комар (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

медовий

Значення в інших словниках