медовий

медо́вий

[меидовией]

м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медовий — медо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. медовий — З медом, на меду; (запах) духмяний; (колір) золотавожовтий; (смак) солодкий; (- слова) облесливий, МЕДОТОЧИВИЙ, занадто люб'язний; ФР. щасливий <н. медовий місяць>; медяний, медистий, медвяний. Словник синонімів Караванського
  3. медовий — -а, -е. 1》 Прикм. до мед 1). || Вигот. з меду; з медом, на меду. || у знач. ім. медове, -вого, с. У феодальні часи – податок з медозбору (у 2 знач.). 2》 Такий, як мед (про запах); духмяний. || Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий. || Солодкий, як мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. медовий — МЕДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (І. Словник української мови у 20 томах
  5. медовий — медовий: ◊ Медова пече́ра район вулиці Медова печера (1850 року тут у вапняку жовтуватого, наче мед, кольору видовбано дві печери)||Медунка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. медовий — ли́ти медо́ві ре́чі. Говорити облесливо, нещиро і т. ін.; підлещуватися до когось. Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, без упину лив медові речі (З журналу). медо́вий мі́сяць. 1. перев. у кого, чий. Початок подружнього життя. Фразеологічний словник української мови
  7. медовий — МЕДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев’яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. медовий — Медо́ви́й, -а, -е Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? Чуб. V. 51. Словник української мови Грінченка