медовий

МЕДО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до мед 1.

Він узяв гарно вирізувану дерев’яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Фр., II, 1950, 185);

Більш-менш водянистий нектар, висмоктаний із квіток, уже в тілі бджоли під час польоту починає змінюватись у медовий півфабрикат, який у вулику буде доведений до стану меду (Бджоли, 1955, 25);

// Вигот. з меду; з медом, на меду.

Трудівнику медові пишки, а ледарю — ялинові шишки (Укр.. присл.., 1955, 393);

Осьде пряничок чудовий, Не абиякий — медовий (Гл., Вибр., 1957, 303);

Медові вина виготовляють з липового або гречаного меду з додаванням плодоягідних соків (Укр. страви, 1957, 385);

// у знач. ім. медо́ве, вого, с. У феодальні часи — податок з медозбору (у 2 знач.).

— Запровадить він [пан] три дні панщини, подвоїть поволовщину, медове і всі інші данини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41).

◊ Медо́ві[ї] та моло́чні[ї] рі́ки, нар.-поет. — надзвичайний достаток.

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… (Вас., II, 1959, 346).

2. Такий, як мед (про запах); духмяний.

Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Кобр., Вибр., 1954, 156);

Над селом — туман, Дух медовий трав… (Мур., Лірика, 1954, 16);

// Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий.

Навколо був золотаво-жовтий медовий світ, і це був перший колір, який вона [бджілка] пізнала (Ів., Про бджілку.., 1959, 6);

// Солодкий, як мед.

Прозорі дині наче стікали солодким медовим соком (Собко, Скеля.., 1961, 5).

3. перен. Занадто люб’язний.

Я прихилив очі до малюнка: портрет був просто моторошний — лице гостре, як у пацюка, в обгризених віях — гадючі зелені очиці. Посмішка — медова (Вас., II, 1959, 328);

Голос має він медовий, Надокучає ж — мов комар (Воскр., З перцем!, 1951, 13).

◊ Медо́ві ре́чі (слова́, розмо́ви); Медо́ва річ — облесливе, багатообіцяльне мовлення.

Батюшчині медові розмови, .. а ще більш чарочка та закусочка потроху вкоськали розлюченого пана (Дн. Чайка, Тв., 1960, 106);

[Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись… (Кроп., V, 1959, 502);

Медо́вий мі́сяць; Медо́ві дні:

а) перша пора подружнього життя.

[Евфрозіна:] Невже твоє життя таке солодке, що і медовий місяць в ньому зайвий? (Л. Укр., III, 1952, 423);

Пан Купа з Роксоланою побралися недавно, — тривав іще.. медовий місяць (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 10);

б) (чого, ірон.) щасливий початок чого-небудь, найкраща пора в чомусь.

Врангель переживав зараз медовий місяць своїх перемог (Гончар, II, 1959, 293);

Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від "хазяїна" кожного разу після того, як приводили важливого "язика" (Гончар, III, 1959, 208).