медовий
медо́вий
-а, -е.
1》 Прикм. до мед 1).
|| Вигот. з меду; з медом, на меду.
|| у знач. ім. медове, -вого, с. У феодальні часи – податок з медозбору (у 2 знач.).
2》 Такий, як мед (про запах); духмяний.
|| Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий.
|| Солодкий, як мед.
3》 перен. Занадто люб'язний. Медові слова.
Медовий місяць — а) перша пора подружнього життя; б) (чого, ірон.) щасливий початок чого-небудь, найкраща пора в чомусь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- медовий — медо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- медовий — З медом, на меду; (запах) духмяний; (колір) золотавожовтий; (смак) солодкий; (- слова) облесливий, МЕДОТОЧИВИЙ, занадто люб'язний; ФР. щасливий <н. медовий місяць>; медяний, медистий, медвяний. Словник синонімів Караванського
- медовий — [меидовией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- медовий — МЕДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (І. Словник української мови у 20 томах
- медовий — медовий: ◊ Медова пече́ра район вулиці Медова печера (1850 року тут у вапняку жовтуватого, наче мед, кольору видовбано дві печери)||Медунка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- медовий — ли́ти медо́ві ре́чі. Говорити облесливо, нещиро і т. ін.; підлещуватися до когось. Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, без упину лив медові речі (З журналу). медо́вий мі́сяць. 1. перев. у кого, чий. Початок подружнього життя. Фразеологічний словник української мови
- медовий — МЕДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев’яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Фр. Словник української мови в 11 томах
- медовий — Медо́ви́й, -а, -е Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? Чуб. V. 51. Словник української мови Грінченка