медовий

ли́ти медо́ві ре́чі. Говорити облесливо, нещиро і т. ін.; підлещуватися до когось. Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, без упину лив медові речі (З журналу).

медо́вий мі́сяць. 1. перев. у кого, чий. Початок подружнього життя. Сказано: медовий місяць — солодше від усього на світі, — пояснив Пацюк (Панас Мирний); — Медовий місяць нашого щасливого подружнього життя, і я .. в такому настрої (Г. Квітка-Основ’яненко); Пан Купа з Роксоланою побралися недавно,— тривав іще .. медовий місяць (О. Ільченко); — Як не кажіть, а місяць у вас (Катрі та Павла) медовий… (В. Кучер); // Приємний, радісний і т. ін. період у житті кого-небудь. — Ти дуже радів, .. що життя твоє родинне — суцільний медовий місяць (П. Колесник); Настав тоді Нокентієві медовий місяць. Як вечір, так він і в хату (до вдови) (Ю. Збанацький). 2. чого. Найкраща пора чого-небудь; період розквіту. — Маємо медовий місяць українства, панно Софіє, га? (Ю. Смолич); Газет і журналів у медові місяці гетьманського захоплення владою було, мабуть, не менш, ніж у столиці світу — Парижі (Грицько Григоренко); Веселиться Гуляйполе, справляє медовий місяць своєї свободи (О. Гончар).

медо́ві дні чиї, жарт. Щасливий час, найкраща пора у чиємусь житті. Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від “хазяїна” кожного разу після того, як приводили важливого “язика” (О. Гончар).

медо́ві ре́чі. Улеслива розмова, обіцяння. (Полковник:) Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (М. Кропивницький); (Чалий:) Ти солодко говориш так, що вірить хочеться тобі, і боязко стає, щоб ти медовими речами не отруїв душі (І. Карпенко-Карий).

медо́ві та моло́чні рі́ки, нар.-поет. Повний достаток, благополуччя. Україна — це тихії води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки (С. Васильченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медовий — медо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. медовий — З медом, на меду; (запах) духмяний; (колір) золотавожовтий; (смак) солодкий; (- слова) облесливий, МЕДОТОЧИВИЙ, занадто люб'язний; ФР. щасливий <н. медовий місяць>; медяний, медистий, медвяний. Словник синонімів Караванського
  3. медовий — [меидовией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. медовий — -а, -е. 1》 Прикм. до мед 1). || Вигот. з меду; з медом, на меду. || у знач. ім. медове, -вого, с. У феодальні часи – податок з медозбору (у 2 знач.). 2》 Такий, як мед (про запах); духмяний. || Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий. || Солодкий, як мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. медовий — МЕДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (І. Словник української мови у 20 томах
  6. медовий — медовий: ◊ Медова пече́ра район вулиці Медова печера (1850 року тут у вапняку жовтуватого, наче мед, кольору видовбано дві печери)||Медунка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. медовий — МЕДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев’яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. медовий — Медо́ви́й, -а, -е Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? Чуб. V. 51. Словник української мови Грінченка