міст

МІСТ, моста́ і мо́сту, ч.

1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін.

Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Т. Шевченко);

– Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (І. Нечуй-Левицький);

Ранком до мосту прийшли плотники [теслі], і зацюкали сокири (М. Хвильовий);

Залізничний міст;

Понтонний міст;

// у знач. присл. мосто́м. У вигляді моста.

Якось у косовицю з самого ріжка левади він побачив, як веселка мостом лягла на тополі (М. Стельмах);

* Образно. Міст від серця людини до серця людини – щось значніше, ніж споруда з бетону і сталі, яка єднає два береги (Н. Рибак).

2. перен. Те, що є проміжним між чим-небудь, що з'єднує щось.

Метафора служить мостом, яким допитливий розум учня простує у прекрасний світ науки, у світ об'єктивного бачення й розуміння (з наук. літ.).

3. перен. Лінія далекого повітряного радіо- або телевізійного зв'язку, сполучення.

4. спорт. Положення тіла з вигнутою догори грудною кліткою і з упором на долоні й п'яти.

5. спец. Частина шасі автомашини, трактора.

Водієві часто доводилось включати [вмикати] в допомогу задньому мосту й передній (Л. Дмитерко);

Все частіше шоферові доводилось вмикати обидва мости, і газик, підіймаючи білу куряву, пробивався через кучугури та замети (Ю. Збанацький).

6. Зубний протез у вигляді планки зі штучними зубами, укріпленої на коронках.

7. діал. Поміст, підлога.

Молодицям по світлицях Мости шарувати, Малим дітям пір'я драти І тютюн в'язати (з народної пісні).

(1) Космі́чний телевізі́йний міст – прямий телезв'язок за допомогою космічного апарата або космічного корабля.

△ (2) Підвісни́й міст – міст, в якому основна несуча конструкція збудована з гнучких матеріалів.

Молодий артист цирку .. пройшовся по перилах підвісного мосту, викликавши захват Наталі (І. Росоховатський);

Вартові, санітари й наглядачі кинулися один з-поперед одного до брами і, проскочивши через підвісний міст, вибігли на майдан (І. Корунець, пер. з тв. Дж. Родарі);

Один із найвідоміших і найбільших мостів у світі – підвісний міст “Золоті Ворота” у Сан-Франциско, його довжина становить 1970 метрів (з наук.-попул. літ.).

(3) Пові́тряний міст – про повітряне сполучення між пунктами, що не мають інших прямих засобів зв'язку.

◇ Наве́сти (прокла́сти і т. ін.) міст див. наво́дити;

Пали́ти (спа́лювати) / спали́ти [за собо́ю (свої́)] мости́ (кораблі́) див. пали́ти¹;

(4) Хоч (кра́ще, про́сто) з мо́сту (рідко з гори́) та в во́ду кому і без дод. – хто-небудь у дуже скрутному, безвихідному становищі у відчаї; комусь дуже тяжко.

Сироті хоч з мосту та в воду! (прислів'я);

Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться, – Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко);

В мені вже сидів біс, якого сила непереможна. На мене напав шал безоглядного діяння, хоч би просто з мосту у воду (У. Самчук);

– А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?.. Хоч з мосту та в воду (І. Нечуй-Левицький);

Мій погляд такий, що дівчина, котра віддається без любови, поступає нечесно. “А коли мусить?” “Тоді краще з мосту та в воду” (Б. Лепкий);

– Для чого тільки я вас зустріла? – питає сама в себе крізь сльози. – Вчилась би, жила б... А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький);

Зі служби господар прогнав, домівку забрали... хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник);

Як діра́ (діал. дзю́ра) в мо́сті див. діра́;

Як (мов, ні́би і т. ін.) з мо́сту впа́сти див. упа́сти¹;

(5) Як ри́ба під мо́сто́м (д) див. ри́ба.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міст — [м'іст] моста/мосту, ор. мостом, м. (на) моусту/мос'т'і, мн. мости, моус'т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. міст — Споруда з бетону, залізобетону, сталі, раніше — дерева, каменю; служить для прокладання комунікаційних шляхів над перешкодами (р., долиною); горішня частина... Універсальний словник-енциклопедія
  3. міст — моста і мосту, ч. 1》 Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Спалити за собою мости перен. — зробити рішучий крок, після чого неможливе повернення назад. || у знач. присл. мостом. У вигляді моста. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. міст — хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка. У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр.. присл..); — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?.. Фразеологічний словник української мови
  5. міст — МІСТ (споруда для переїзду, переходу через річку, дорогу, яр тощо); ВІАДУ́К (звичайно на високих підпорах — через глибокий яр, дорогу тощо); ПОНТО́Н (наплавний). Додому, їду я додому... Словник синонімів української мови
  6. міст — див. поміст Словник синонімів Вусика
  7. міст — МІСТ, моста́ і мо́сту, ч. 1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1953, 358); — Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. міст — (примітивний) кладка; (на плаву) понтон; (над прірвою) віядук; П. (між народами) порозуміння, взаєморозуміння; Д. підлога, поміст; місток. Словник синонімів Караванського
  9. міст — Міст, моста́ і мо́сту, на мості́ і на мосту́; мости́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. міст — міст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  11. міст — Не переходи моста, покіль до нього не дійдеш. Не хвалися нічим наперед, бо обставини можуть змінитися. Не просто з моста, а стрімголовою. Глум, коли хтось дуже величається. Під мостом риба з хвостом. Приповідки або українсько-народня філософія
  12. міст — 1. Споруда для пішохідного або транспортного зв'язку між берегами ріки, через глибокий яр, над коліями залізниці тощо. Складалася з підпор і прогонів, на яких і влаштовувалася проїзна частина для транспорту або прохід пішоходів. Архітектура і монументальне мистецтво