міст

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка. У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр.. присл..); — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І. Нечуй-Левицький); Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник). кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче (краще) з мосту та в воду (Укр.. присл..); Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич); — Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду! (Панас Мирний). хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко). хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — “вовчим білетом” в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний); // Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т. ін. Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний); — Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози.— Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький).

як діра́ (діал. дзюра́) в (на) мо́сті, зі сл. тре́ба, потрі́бен і под. Уживається для повного заперечення зазначеного слова; зовсім не (потрібен). Ти так тут (на весіллі) треба, як діра в мості (З усн. мови); То так потрібне, як дзюра в мості (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) з мо́сту впа́сти. Зникнути безслідно; пропасти. Оце пропав — як з мосту впав (Укр.. присл..).

як ри́ба, зі сл. мовча́ти. Нічого не говорити. (Журавель:) Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (І. Микитенко). як ри́ба під мо́сто́м. Я похитував головою і мовчав, як риба під мостом (Р. Федорів).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міст — міст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міст — (примітивний) кладка; (на плаву) понтон; (над прірвою) віядук; П. (між народами) порозуміння, взаєморозуміння; Д. підлога, поміст; місток. Словник синонімів Караванського
  3. міст — див. поміст Словник синонімів Вусика
  4. міст — [м'іст] моста/мосту, ор. мостом, м. (на) моусту/мос'т'і, мн. мости, моус'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. міст — моста і мосту, ч. 1》 Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Спалити за собою мости перен. — зробити рішучий крок, після чого неможливе повернення назад. || у знач. присл. мостом. У вигляді моста. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. міст — МІСТ, моста́ і мо́сту, ч. 1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Т. Шевченко); – Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (І. Словник української мови у 20 томах
  7. міст — Не переходи моста, покіль до нього не дійдеш. Не хвалися нічим наперед, бо обставини можуть змінитися. Не просто з моста, а стрімголовою. Глум, коли хтось дуже величається. Під мостом риба з хвостом. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. міст — Споруда з бетону, залізобетону, сталі, раніше — дерева, каменю; служить для прокладання комунікаційних шляхів над перешкодами (р., долиною); горішня частина... Універсальний словник-енциклопедія
  9. міст — МІСТ (споруда для переїзду, переходу через річку, дорогу, яр тощо); ВІАДУ́К (звичайно на високих підпорах — через глибокий яр, дорогу тощо); ПОНТО́Н (наплавний). Додому, їду я додому... Словник синонімів української мови
  10. міст — Міст, моста́ і мо́сту, на мості́ і на мосту́; мости́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. міст — МІСТ, моста́ і мо́сту, ч. 1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1953, 358); — Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. міст — 1. Споруда для пішохідного або транспортного зв'язку між берегами ріки, через глибокий яр, над коліями залізниці тощо. Складалася з підпор і прогонів, на яких і влаштовувалася проїзна частина для транспорту або прохід пішоходів. Архітектура і монументальне мистецтво