1. Великий тлумачний словник сучасної мови

міст

моста і мосту, ч.

1》 Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін.

Спалити за собою мости перен. — зробити рішучий крок, після чого неможливе повернення назад.

|| у знач. присл. мостом. У вигляді моста.

2》 перен. Те, що є проміжним між чим-небудь, що з'єднує щось. Наведення мостів.

Вароліїв міст анат. — виступ на вентральному боці стовбура мозку, який з'єднаний з мозочком і містить волокна, що зв'язують довгастий мозок і мозочок з більш високими ділянками мозку.

Повітряний міст — про авіалінію, яка з'єднує дві географічні точки і проходить над територією, що важко долається.

Енергетичний міст — про лінію електропередачі великої протяжності; енергоміст.

3》 Те саме, що вароліїв міст.

4》 спорт. Положення тіла з вигнутою догори грудною кліткою і з упором на долоні й п'яти.

5》 спец. Частина шасі автомашини, трактора.

6》 діал. Поміст, підлога.

7》 В обчислювальній техніці – пристрій для з'єднання двох мереж, присутність якого для абонентів є невидимою.

Вимірювальний міст — частина електровимірювального приладу, яка використовується для вимірювання електричних величин методом порівняння з мірою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міст — міст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міст — (примітивний) кладка; (на плаву) понтон; (над прірвою) віядук; П. (між народами) порозуміння, взаєморозуміння; Д. підлога, поміст; місток. Словник синонімів Караванського
  3. міст — див. поміст Словник синонімів Вусика
  4. міст — [м'іст] моста/мосту, ор. мостом, м. (на) моусту/мос'т'і, мн. мости, моус'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. міст — МІСТ, моста́ і мо́сту, ч. 1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Т. Шевченко); – Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (І. Словник української мови у 20 томах
  6. міст — Не переходи моста, покіль до нього не дійдеш. Не хвалися нічим наперед, бо обставини можуть змінитися. Не просто з моста, а стрімголовою. Глум, коли хтось дуже величається. Під мостом риба з хвостом. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. міст — Споруда з бетону, залізобетону, сталі, раніше — дерева, каменю; служить для прокладання комунікаційних шляхів над перешкодами (р., долиною); горішня частина... Універсальний словник-енциклопедія
  8. міст — хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка. У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр.. присл..); — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?.. Фразеологічний словник української мови
  9. міст — МІСТ (споруда для переїзду, переходу через річку, дорогу, яр тощо); ВІАДУ́К (звичайно на високих підпорах — через глибокий яр, дорогу тощо); ПОНТО́Н (наплавний). Додому, їду я додому... Словник синонімів української мови
  10. міст — Міст, моста́ і мо́сту, на мості́ і на мосту́; мости́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. міст — МІСТ, моста́ і мо́сту, ч. 1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1953, 358); — Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. міст — 1. Споруда для пішохідного або транспортного зв'язку між берегами ріки, через глибокий яр, над коліями залізниці тощо. Складалася з підпор і прогонів, на яких і влаштовувалася проїзна частина для транспорту або прохід пішоходів. Архітектура і монументальне мистецтво