над

НАД, рідко НА́ДІ, НА́ДО, прийм., із знах. і оруд. в.

Просторові відношення

1. із оруд. в. Уживається при позначенні предметів, осіб, вище яких відбувається дія.

Над хатою щось свистало і дзижчало (С. Васильченко);

Вийся, жайворонку, вийся Над полями (М. Рильський);

Над городами безшумно пролетів пугач (М. Стельмах);

Кричать журавлі наді мною (В. Сосюра);

В чужу землю, чужі люде [люди] Мене заховають; А своєї ся крихотка Надо мною ляже (Т. Шевченко);

// Уживається при позначенні предметів, осіб, до яких хто-небудь нахиляється, схиляється і т. ін.

Стурбоване чоло сивої жінки схилялось над столиком (М. Коцюбинський);

Мати спить, над колискою сина схилившись (Леся Українка);

// Уживається при позначенні місця, біля якого на вищому рівні що-небудь розміщене.

Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє (Т. Шевченко);

Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи (М. Коцюбинський);

В госпіталь, що стояв над самим Єнісеєм, часто приходили шефи (О. Гончар).

2. із знах. в. Уживається при позначенні місця, куди спрямована дія.

Цікавіші подались навіть горою над Прут, звідки можна було бачити все (М. Коцюбинський);

Вітер поніс звуки голосу над воду (О. Ільченко).

Об'єктні відношення

3. із оруд. в. Уживається при позначенні предметів або осіб, з якими пов'язана, чи на які спрямована дія.

Як день той настане, Ідуть править панахиду Над нашим гетьманом (Т. Шевченко);

Він всеньке літо сидів над книжками, писав диктанти (Григорій Тютюнник);

Робота над сценарієм про Щорса і над фільмом була найвизначнішою, найзмістовнішою подією мого життя (О. Довженко);

// Уживається при позначенні осіб, предметів, стосовно яких виявляється яке-небудь ставлення або почуття і т. ін.

Кати знущаються над нами, А правда наша п'яна спить (Т. Шевченко);

Судові сміялись над Іваном Трохимовичем (Панас Мирний);

[Груїчева:] Оресте, зглянься наді мною! (Леся Українка);

І довго, довго в смертній муці над сином плакала вона (В. Сосюра);

Він усміхався, кепкуючи над собою (В. Бабляк);

// Уживається при позначенні осіб, предметів і явищ, стосовно яких хто-, що-небудь займає керівне, панівне становище, виражає зверхність і т. ін.

– Буде в тебе всього. Ти в мене будеш царівна над панночками! (Марко Вовчок);

[Нартал:] Тоді-то й почалася повна влада, безмежне панування надо мною (Леся Українка).

Часові відношення

4. із знах., рідко з оруд. в. Уживається при позначенні часу здійснення дії.

[Віталій:] Зберу всіх [дітей] над захід сонця і по одному у сіни заганяю, як овечат (І. Карпенко-Карий);

Вже над світом, змучена, змерзла й зневірена – повернула Гашіца додому (М. Коцюбинський);

Нарешті заснув [Данкевич] над ранок (О. Маковей);

А над осінь прилітає птиця Із північних сивих чагарів (М. Рильський).

Кількісні відношення

5. із знах. в. Уживається при позначенні вищої міри, ступеня порівняння, більшої кількості і т. ін. чого-небудь.

[Любов:] Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над щастя, над усе на світі (Леся Українка);

Тихо брязнуло намисто – та дешевенька окраса, яка на грудях української жінки завжди сяяла дужче над усі діаманти (В. Речмедін);

// Уживається при позначенні предметів, осіб, яким надається перевага над ким-, чим-небудь.

Краще в полі нашому над мене немає, Аж до моря славонька про мене літає (Л. Глібов);

Що в світі любіше Над зоряні ночі. Що в світі ясніше Над милого очі?.. (М. Кропивницький);

Нема зв'язку, святішого над товариство (О. Довженко);

// Уживається при позначенні перевищення якої-небудь міри, ступеня і т. ін. чого-небудь.

Над силу і кінь не потягне (Номис);

Над силу стримуючи ворожий натиск, Бармаш .. і весь гарнізон .. жив і боровся для перемоги (В. Козаченко);

Давати продукцію над план.