над

Значення в інших словниках

1. над — рідко наді, надо, прийм., з оруд. і знах. в. Сполучення з над виражають: Просторові відношення: 1》 з оруд. в. Уживається для позначення предметів, осіб, вище яких відбувається дія. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. над — НАД, рідко НА́ДІ, НА́ДО, прийм., із знах. і оруд. в. Просторові відношення 1. із оруд. в. Уживається при позначенні предметів, осіб, вище яких відбувається дія. Над хатою щось свистало і дзижчало (С. Васильченко); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (М. Словник української мови у 20 томах
3. над — БІ́ЛЬШЕ у знач. прийм., з род. в. або із спол. ніж, як і знах. в. (при позначенні кількості та розміру вказує на їх перевищення); НАД (НА́ДІ перед деякими сполученнями приголосних) (НА́ДО рідше) із знах. Словник синонімів української мови
4. над — Над, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. над — НАД, рідко НА́ДІ, НА́ДО, прийм., з оруд. і знах. в. Сполучення з над виражають: Просторові відношення 1. з оруд. в. Уживається при позначенні предметів, осіб, вище яких відбувається дія. Словник української мови в 11 томах
6. над — Над пред. 1) Съ творит, пад.: Надъ. Стоїть явір над водою. н. п. Зозуля літала над нами куючи. Простяг, гріє руки над полум'ям червоним. МВ. ІІ. 26. І царюватиме він над домом. Єв. Л. І. 33. 2) Съ винит. пад., при обозначенія времени: подъ, къ. Словник української мови Грінченка