наживати

НАЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., що.

1. Поступово збирати, нагромаджувати, збільшувати, набувати матеріальні цінності, майно, гроші і т. ін.

Приніс гроші, аби їх у руках подержати, побачити, які вони є, щоб після знов оддати – процент на процент наживати (Грицько Григоренко);

[Петро:] Що я нажив – все твоє: на, возьми!.. Щоб пан возний ніколи не попрікнув тебе, що взяв бідну (І. Котляревський);

// Отримувати, одержувати від чого-небудь щось (прибуток, матеріальну вигоду і т. ін.).

Англійські купці скуповували рис, головний продукт харчування індусів, і наживали величезні прибутки на голоді і смерті мільйонів селян (з навч. літ.);

// Здобувати що-небудь у власність; ставати власником чогось.

Антон думав .. нажити собі фургона з коляскою (С. Чорнобривець).

2. що, розм. Діставати, набувати що-небудь (про стан, властивості, якості і т. ін.).

[Кирило:] І оце на все літечко до нас? Силу витрачену набувати, здоров'я наживати? (Панас Мирний);

Високий, широкоплечий, з сивими, довгими вусами.., він [сотник] подібен до могучого дуба, що нажив собі силу (М. Старицький);

Але не догледіла вона, як її син нажив моральні вади (Ю. Мельничук);

// що, чого. Доводити себе до чогось небажаного, неприємного (про нещастя, хворобу і т. ін.).

Проценко нажив страшенний нежить і цілими днями не виходив з хати (Панас Мирний);

– Слухай, Потапов, хочеш горя собі нажити? – сказала вона таким грайливим тоном (Ю. Бедзик).

(1) Нажива́ти / нажи́ти діте́й – народжувати дітей.

Нехай живуть пароньками. Діток наживають (І. Манжура);

Отак молодята й жили, і трьох старших дітей нажили: Олексу, Ганну й Тимофія (Г. Тарасюк);

(2) Нажива́ти / нажи́ти [собі́] во́рога кому, в кому і без дод. – словами або діями викликати вороже ставлення з боку кого-небудь.

Своїми розмовами Марко наживав собі тільки ворогів (К. Гордієнко);

Взагалі всякі думки брали. З усіх боків можна було чекати, що скажуть .. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі вічного і страшного ворога (Г. Хоткевич);

Не підписати протестанції – визначало позбавить честі не тільки в козацьких очах, але й у шляхетських. А підписати – значило нажити в особі Потоцького запеклого ворога (З. Тулуб).