наживати

(майно) набувати, (працею) дороблятися чого, (пре. док.) дбати, придбавати, нґ. гребти до себе; (прибутки) одержувати, здобувати, мати, (ворогів) накликати; (дітей) намножувати, наплоджувати; (хворобу) діставати, підхоплювати; док.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

наживати — нажива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
наживати — див. дбати Словник синонімів Вусика
наживати — -аю, -аєш, недок., нажити, -иву, -ивеш, док., перех. 1》 Поступово збирати, нагромаджувати матеріальні цінності, майно, гроші і т. ін. || Мати, одержувати від чого-небудь прибуток, матеріальну вигоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
наживати — Дороблятися, доробитися, подороблятися, заробляти, заробити, позаробляти, догосподарюватися, догосподаритися, подогосподарюватися, загосподарюватися, загосподаритися, позагосподарюватися, обгосподарюватися, обгосподаритися, пообгосподарюватися... Словник чужослів Павло Штепа
наживати — НАЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., що. 1. Поступово збирати, нагромаджувати, збільшувати, набувати матеріальні цінності, майно, гроші і т. ін. Словник української мови у 20 томах
наживати — НАБУ́ТИ чого, рідше що (поступово збільшуючи, досягти якоїсь нової ознаки, якості тощо), НАБРА́ТИ чого, що, НАБРА́ТИСЯ чого, розм., НАЖИ́ТИ що, розм., ПРИБУ́ТИ заст.; НАГРОМА́ДИТИ що, НАДБА́ТИ чого, що, ПРИДБА́ТИ що, розм., НАКОПИ́ЧИТИ що, рідше (перев. Словник синонімів української мови
наживати — НАЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., перех. 1. Поступово збирати, нагромаджувати, набувати матеріальні цінності, майно, гроші і т. ін. Словник української мови в 11 томах
наживати — Нажива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. нажити, -живу, -ве́ш, гл. Наживать, нажить, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Добро наживать. Рудч. Ск. І. 20. Вже не нажити йому другої такої дружини. МВ. (О. 1862. І. 92). Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш. Ном. № 9549. Словник української мови Грінченка