небо

НЕ́БО, а, с.

1. Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола.

Уже зірниця На небі ясно зайнялась (Т. Шевченко);

Високо-високо на темному небі сіяла велика ясна зоря (Леся Українка);

В провулках, поміж тинами, клубочилася темрява, але небо було світле і зоряне (Григорій Тютюнник);

* У порівн. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (І. Нечуй-Левицький).

2. Місце перебування Бога та святих; потойбічний світ.

– Не покину тебе ніколи і другої не свататиму .. – Забожись, заприсягнись перед небом, – сказала Лукина (І. Нечуй-Левицький);

[Єпископ:] Не треба плакати, хоч би померла дитина ваша, – їй велике щастя на небі приготоване (Леся Українка);

– Коли навіть пан Бог з святого неба не хоче зглянутись над мужиком, то ні від кого рятунку не жди (М. Стельмах).

Зво́дитися / звести́ся у не́бо (до не́ба) див. зво́дитися;

Здійма́ти (рідко зніма́ти, зно́сити) / здійня́ти (рідко зня́ти, знести́) о́чі догори́ (вго́ру, до не́ба і т. ін.) див. здійма́ти;

Земля́ схо́диться з не́бом див. земля́;

Край не́ба див. край¹;

Наме́т не́ба <�Небе́сний (блаки́тний) наме́т> див. наме́т;

Небе́сна сфе́ра; Сфе́ра не́ба див. сфе́ра;

Небе́сний звід <�Звід не́ба> див. звід;

(1) Не́бо схо́диться (сходи́лося) з мо́рем – те саме, що Земля́ схо́диться з не́бом (див. земля́).

В одному місці, де небо сходилось з морем, де білів легенький туман, заявилась чорна пляма (І. Нечуй-Левицький);

Присяга́ти / присягну́ти (присягти́) Бо́гом (не́бом і т. ін.) див. присяга́ти.

◇ [Аж (і)] не́бу (рідко не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко див. жа́рко;

Ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю) див. ви́сі́ти;

Дістава́ти (зніма́ти) / діста́ти (зня́ти) зо́рі (зірки́) [з не́ба] див. дістава́ти;

Живи́м до Бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти див. лі́зти;

Зво́дити (зніма́ти) / звести́ (зня́ти) о́чі до не́ба див. зво́дити;

Зіро́к з не́ба не хапа́ти (не зніма́ти, не здійма́ти і т. ін.) див. хапа́ти¹;

Іти́ / піти́ на не́бо див. іти́;

Копти́ти не́бо див. копти́ти;

Лі́зти до не́ба див. лі́зти;

Ма́нна з не́ба (з небе́с) па́дає див. ма́нна;

Ма́нна небе́сна (з не́ба, з небе́с) див. ма́нна;

(2) На сьо́мому не́бі, перев. зі сл. бу́ти, відчувати себе́ і т. ін. – дуже задоволений, радісний, безмежно щасливий; у стані небувалого піднесення.

Олег уже двічі балотувався в депутати і завжди обирався одноголосно. Никодим Динька [батько] був на сьомому небі (М. Зарудний);

Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (О. Іваненко);

По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі. Аж вилиці на змарнілому, обтягнутому шкірою обличчі заясніли (В. Речмедін);

(3) Не́бо в кліти́ну (в кліти́нку) кому – ув'язнення, тюрма.

– Та вже ж випитувала [Параска], .. чи іду сьогодні до комори.., так не раджу, .. дуже нині кусається дармовиця, довго буде небо тобі в клітину (В. Дрозд);

Дуже нині кусається дармовиця, довго буде небо тобі в клітинку (В. Дрозд);

(4) Не́бо розверза́ється (розверза́лося і т. ін.) / розве́рзлося і т. ін. – починається злива або сильний снігопад.

Траплялись дні, коли розверзалось небо (Н. Рибак);

Па́дати / впа́сти з не́ба див. па́дати;

Попа́сти па́льцем у не́бо див. попада́ти;

Прихили́ти не́ба (со́нце, світ і т. ін.) див. прихиля́ти;

Прорва́ло не́бо див. прорива́ти¹;

(5) Про́сто [го́лого] не́ба (на землі́) <�рідко Під відкри́тим (го́лим) не́бом>:

а) не в приміщенні, надворі, без будь-якої покрівлі.

– Сідай, чоловіче, коло багаття та грійся, коли хочеш. Ми й самі думаємо ночувати отутечки просто неба на землі (І. Нечуй-Левицький);

Сьогодні знов тепло, .. і я .. сиджу все-таки на своєму балконі під одкритим небом і пишу тобі листа (Леся Українка);

На галяві лежу я просто неба В кущах зіноваті, в щасливій тишині Шляхетних зел (М. Зеров);

Мітинг відбувався у заводському дворищі, просто голого неба (Ю. Смолич);

Один з таких музеїв просто неба знаходиться в Денвері, штат Колорадо (із журн.);

б) без житла.

Родина Зайченків, втративши через німців житло й опинившися цілою великою громадою під голим небом, сподівалася дістати дозвіл правління на хату (Ю. Яновський);

Ра́дий (рад) [би] не́бо (не́ба, со́нце) прихили́ти; Ра́дий (рад) [би] не́бо (не́ба) нахили́ти див. ра́дий;

Ски́нути з не́ба (з небе́с) на зе́млю див. скида́ти;

Хай (неха́й) хоч грім з не́ба див. грім;

Хай (хоч) камі́ння з не́ба [па́дає] див. камі́ння;

Як зіро́к (зір) на не́бі див. зі́рка;

Як мі́сяць у не́бі див. мі́сяць;

Як (мов, на́че і т. ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с) див. ма́нна;

Як (мов, ні́би і т. ін.) грім з (се́ред) [я́сно́го (рідко чи́стого)] не́ба див. грім;

Як (мов, ні́би і т. ін.) грім з [я́сно́го] не́ба впав див. грім;

Як (мов, ні́би і т. ін.) грім з [я́сно́го не́ба] уда́рив [над голово́ю] див. грім;

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] з не́ба (рідше з мі́сяця) впа́сти (звали́тися) див. упа́сти¹;

(6) Як (мов, ні́би і т. ін.) не́бо від землі́:

а) зі сл. дале́кий, відда́лений і под. дуже.

Цілі цих партій далекі, як небо від землі (з газ.);

б) дуже велика різниця; цілковита протилежність.

– Та куди ж нам до вас рівнятися? Як небо від землі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Як (мов, ні́би і т. ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба] див. сніг.