неглибокий
НЕГЛИБО́КИЙ, а, е.
1. Який має невелику глибину; мілкий.
Все те він бачив, неначе десь у воді .. або десь на дні неглибокої прозорої річки (І. Нечуй-Левицький);
З радісним криком та вереском поскакали [мої товариші] в чисту, неглибоку воду (І. Франко);
Де-не-де видається невисокий шпильок, неглибока, яруга, балка й кілька запорошених кущів – і знову степ, рівний, вкритий глибоким пухким снігом... (М. Грушевський);
// Який міститься, вміщується на невеликій глибині від поверхні.
Ви раді, що добралися до неглибокого місця, де ви ногами черкнулися дна (Панас Мирний);
Для неглибоких трубчастих дренажів, що застосовуються в зоні надмірного зволоження, конструкцію фільтра можна виготовити з склополотен, склокісток або склотканин (з наук. літ.);
// Який має невелику заглибину.
– Підійду до нивки, простягну руку і чую: від неї тепліший дух іде, аніж від інших .. – Невже тепліший? – дивується і підсміюється Руденко, і напвколо його носа лукаво ворушаться неглибокі віспинки;
// Здійснений на невелику глибину.
Слід негайно після збирання гороху, а ще краще – одночасно з ним, провести неглибоке дискування (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Недостатньо ґрунтовний, позбавлений змістовності, суттєвості, повноти і т. ін.; поверховий.
[Батура:] Що ви? Звачайна книга, і в ній є і схематичні образи і неглибокі місця (О. Корнійчук);
Іноді неглибока посередня п'єса може стати помітним явищем у театральному житті (з мемуарної літ.);
// При якому не враховують основного, не торкаються суті справи.
Неглибоке вивчення попиту приводить до того, що крамниці захаращуються неходовими товарами (з газ.);
// Несерйозний (про людину).
Сташка не раз дивувалась, які ті хлопці неглибокі в своєму самолюбстві, які до смішного легковірні (Ірина Вільде).
3. перен. Який не досяг певної сили; не досить сильний.
Є чимало талановитих акторів, які мають в своєму розпорядженні дуже малу кількість нот в голосі. Вони не можуть модулювати своїм неглибоким голосом, і коло їх ролей не може бути широким (з мемуарної літ.);
Неглибокий сон.
Значення в інших словниках
- неглибокий — неглибо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- неглибокий — МІЛКИЙ; (- знання) поверховий, неґрунтовний, нетвердий. Словник синонімів Караванського
- неглибокий — [неиглиебокией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- неглибокий — -а, -е. 1》 Який має невелику глибину; мілкий. || Який міститься на невеликій глибині від поверхні. 2》 перен. Для якого характерне щось дуже загальне, несуттєве, малообґрунтоване і т. ін.; поверховий. || Несерйозний (про людину). 3》 перен. Який не досяг певної сили; не досить сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неглибокий — МІЛКИ́Й (який має невелику глибину), НЕГЛИБО́КИЙ, ПЛИТКИ́Й діал.; МІЛКОВО́ДИЙ (МІЛКОВО́ДНИЙ) (про водойму); МІЛИ́ННИЙ (з мілинами — про водойму); МІЛКОДО́ННИЙ (який має неглибоке дно — про човен тощо). Словник синонімів української мови
- неглибокий — НЕГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має невелику глибину; мілкий. Все те він бачив, неначе десь у воді.. або десь на дні неглибокої прозорої річки (Н.-Лев., II, 1956, 301); З радісним криком та вереском поскакали [мої товариші] в чисту, неглибоку воду (Фр. Словник української мови в 11 томах