1. Орфоепічний словник української мови

неглибокий

неглибо́кий

[неиглиебокией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неглибокий — неглибо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неглибокий — МІЛКИЙ; (- знання) поверховий, неґрунтовний, нетвердий. Словник синонімів Караванського
  3. неглибокий — -а, -е. 1》 Який має невелику глибину; мілкий. || Який міститься на невеликій глибині від поверхні. 2》 перен. Для якого характерне щось дуже загальне, несуттєве, малообґрунтоване і т. ін.; поверховий. || Несерйозний (про людину). 3》 перен. Який не досяг певної сили; не досить сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неглибокий — НЕГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має невелику глибину; мілкий. Все те він бачив, неначе десь у воді .. або десь на дні неглибокої прозорої річки (І. Нечуй-Левицький); З радісним криком та вереском поскакали [мої товариші] в чисту, неглибоку воду (І. Словник української мови у 20 томах
  5. неглибокий — МІЛКИ́Й (який має невелику глибину), НЕГЛИБО́КИЙ, ПЛИТКИ́Й діал.; МІЛКОВО́ДИЙ (МІЛКОВО́ДНИЙ) (про водойму); МІЛИ́ННИЙ (з мілинами — про водойму); МІЛКОДО́ННИЙ (який має неглибоке дно — про човен тощо). Словник синонімів української мови
  6. неглибокий — НЕГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має невелику глибину; мілкий. Все те він бачив, неначе десь у воді.. або десь на дні неглибокої прозорої річки (Н.-Лев., II, 1956, 301); З радісним криком та вереском поскакали [мої товариші] в чисту, неглибоку воду (Фр. Словник української мови в 11 томах