неглибокий
неглибо́кий
-а, -е.
1》 Який має невелику глибину; мілкий.
|| Який міститься на невеликій глибині від поверхні.
2》 перен. Для якого характерне щось дуже загальне, несуттєве, малообґрунтоване і т. ін.; поверховий.
|| Несерйозний (про людину).
3》 перен. Який не досяг певної сили; не досить сильний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неглибокий — неглибо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- неглибокий — МІЛКИЙ; (- знання) поверховий, неґрунтовний, нетвердий. Словник синонімів Караванського
- неглибокий — [неиглиебокией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- неглибокий — НЕГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має невелику глибину; мілкий. Все те він бачив, неначе десь у воді .. або десь на дні неглибокої прозорої річки (І. Нечуй-Левицький); З радісним криком та вереском поскакали [мої товариші] в чисту, неглибоку воду (І. Словник української мови у 20 томах
- неглибокий — МІЛКИ́Й (який має невелику глибину), НЕГЛИБО́КИЙ, ПЛИТКИ́Й діал.; МІЛКОВО́ДИЙ (МІЛКОВО́ДНИЙ) (про водойму); МІЛИ́ННИЙ (з мілинами — про водойму); МІЛКОДО́ННИЙ (який має неглибоке дно — про човен тощо). Словник синонімів української мови
- неглибокий — НЕГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має невелику глибину; мілкий. Все те він бачив, неначе десь у воді.. або десь на дні неглибокої прозорої річки (Н.-Лев., II, 1956, 301); З радісним криком та вереском поскакали [мої товариші] в чисту, неглибоку воду (Фр. Словник української мови в 11 томах