неглибокий

МІЛКИ́Й (який має невелику глибину), НЕГЛИБО́КИЙ, ПЛИТКИ́Й діал.; МІЛКОВО́ДИЙ (МІЛКОВО́ДНИЙ) (про водойму); МІЛИ́ННИЙ (з мілинами — про водойму); МІЛКОДО́ННИЙ (який має неглибоке дно — про човен тощо). Море було тут мілке, хвилі йшли бурунні, загрібаючи воду до самого дна (З. Тулуб); В лісі трапляються іноді неглибокі рівчаки (О. Донченко); Життя текло, мов річка, плитка і намулиста (І. Франко); Коли ми були в обороні, на мілководім Міусі, — фронт перейшла (мати), до мого батальйону три дні брела в завірюсі (М. Рудь); Велике село, в якому я працював бібліотекарем, лежало на пісках на березі повільної мілководної річки Берестової (Л. Первомайський); Крейсер подавив німецьку батарею. Ось від нього до берега веслує баркас.. Бухта мілинна, і небезпечно йти ближче до берега своїм ходом (Ю. Мушкетик).

ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙ рідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ розм., ПЛИТКИ́Й розм.; ПОБІ́ЖНИЙ (який здійснюється нашвидку); ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ (без достатніх фахових знань). Вони багацько прочитали і в себе дома і мали деяку знайомість з наукою, та то була знайомість дилетанток — поверхова, порізнена (Олена Пчілка); (Кандиба:) Ваша книга про моряків неперевершений шедевр. (Батура:) Що ви? Звичайна книга, і в ній є і схематичні образи, і неглибокі місця (О. Корнійчук); Якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко); Суспільну цілеспрямованість.. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Л. Новиченко); Вони (митці) поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (М. Рильський); — Вистачить якогось незначного нюансу, побіжного натяку, віддаленої асоціації — й ти згадаєш усе (Ю. Андрухович); Видавання книжок для елементарної народної освіти.. було протиставлюване Костомаровим, як річ дійсно важна, дилетантській забаві у стихотворстві (М. Драгоманов). — Пор. 1. беззмісто́вний, 1. приміти́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неглибокий — неглибо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неглибокий — МІЛКИЙ; (- знання) поверховий, неґрунтовний, нетвердий. Словник синонімів Караванського
  3. неглибокий — [неиглиебокией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. неглибокий — -а, -е. 1》 Який має невелику глибину; мілкий. || Який міститься на невеликій глибині від поверхні. 2》 перен. Для якого характерне щось дуже загальне, несуттєве, малообґрунтоване і т. ін.; поверховий. || Несерйозний (про людину). 3》 перен. Який не досяг певної сили; не досить сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неглибокий — НЕГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має невелику глибину; мілкий. Все те він бачив, неначе десь у воді .. або десь на дні неглибокої прозорої річки (І. Нечуй-Левицький); З радісним криком та вереском поскакали [мої товариші] в чисту, неглибоку воду (І. Словник української мови у 20 томах
  6. неглибокий — НЕГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має невелику глибину; мілкий. Все те він бачив, неначе десь у воді.. або десь на дні неглибокої прозорої річки (Н.-Лев., II, 1956, 301); З радісним криком та вереском поскакали [мої товариші] в чисту, неглибоку воду (Фр. Словник української мови в 11 томах