перевіряти
ПЕРЕВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., що.
1. З'ясовувати правильність, точність чого-небудь.
Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (І. Нечуй-Левицький);
Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (О. Іваненко);
– Не будуть же там перевіряти – п'ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців (І. Багмут);
// Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін.
Коли скінчили листа і критичним оком перевірили писання, всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (О. Донченко).
2. Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь.
Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде);
– Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? – Нікого нема .. Я сам перевірив! (М. Стельмах);
// Переглядаючи по черзі, встановлювати кількість або наявність кого-, чого-небудь.
– А бамажки [бумажки] де? – спитав Онисько. Рились-рились – бамажок [бумажок] немає. Прийнялись перевіряти усі (Панас Мирний).
3. Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з метою з'ясування яких-небудь якостей, властивостей, знань і т. ін.
Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають її [карту] (О. Довженко);
[Анна:] Я хтіла лиш перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина вільна, чи то все тільки “маврітанський стиль”, і ви самі за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки (Леся Українка);
// Оглядаючи, досліджуючи і т. ін. щось, з'ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в чомусь.
Василь Береза .. посеред двору ремонтує сітку, перевіряє вудлище, міняє гачки (М. Томчаній);
Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, – та в свою чергу перевірила роботу подруги (В. Собко);
// за ким – чим, на кому – чому. Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з'ясовувати щось, пересвідчуватися в чомусь.
Майстер швейного цеху перевіряла за молодими швачками їх роботу (з газ.);
// Переконуватися в правильності, запроваджуючи в життя, практику.
Наші учені одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо на виробництві (з наук. літ.);
// Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь; пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом, спостереженнями.
Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (М. Стельмах);
Хлопці, ніби змовились, – усі разом потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Л. Юхвід);
// Робити аналіз для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. або для з'ясування якостей чогось.
Керівник експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити його на золотоносність (О. Донченко).
4. Обстежувати що-небудь з метою контролю.
Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць: про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (В. Еллан-Блакитний);
– Скажи прямо: прийшов перевіряти (С. Журахович);
// Пересвідчуватися в наявності чогось з метою контролю.
Коли кондуктор проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись, вищиривши зуби, говорив: – Ну, вас, значить, не займай (Грицько Григоренко);
Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Григорій Тютюнник);
// Пересвідчуватися в точності виконання наказу, розпорядження і т. ін.
Час від часу він відкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти пости (В. Кучер).
◇ (1) Перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому – красти щось у кого-небудь.
– Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв... – І це брехня! – злісно викрикнув хлопець .. – Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- перевіряти — перевіря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перевіряти — Робити перевірку; (якість) ВИПРОБОВУВАТИ; (готовість) пересвідчуватися <�переконуватися> у; (установу) контролювати, обстежувати; п! ЦЕНЗУРУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- перевіряти — [пеиреив'ір’атие] -р'айу, -р'айеиш Орфоепічний словник української мови
- перевіряти — -яю, -яєш, недок., перевірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 З'ясовувати правильність, точність чого-небудь. || Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. 2》 Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевіряти — перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому. Красти щось у кого-небудь. — Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв…— І це брехня! — злісно викрикнув хлопець ..— Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- перевіряти — КОНТРОЛЮВА́ТИ (перевіряти когось, щось); РЕВІЗУВА́ТИ (перевіряти правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕКТУВА́ТИ (перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду). — Док. Словник синонімів української мови
- перевіряти — Перевіря́ти, -ря́ю, -ря́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перевіряти — ПЕРЕВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. З’ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах