перевіряти
КОНТРОЛЮВА́ТИ (перевіряти когось, щось); РЕВІЗУВА́ТИ (перевіряти правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕКТУВА́ТИ (перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду). — Док.: проконтролюва́ти, проревізува́ти, проінспектува́ти. — Що це?! ти надумався контролювати мене?! Чи не маю я геть на все поперед прохати твого дозволу?! — сердито перебив сина пан Присташ (А. Кримський); — А хто приїде ревізувати? (В. Кучер); Весь тиждень він віддавався роботі, інспектував школи і серед тижня рідко бував удома (В. Земляк). — Пор. перевіря́ти.
ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з'ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ рідше. — Док.: обсте́жити, обсліди́ти, досліди́ти, огля́нути (обгля́нути), огле́діти (обгле́діти) розм. обдиви́тися, проглянути. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала обслідувати, чому ж таки погасла лампадка (О. Донченко); Шторм не дозволив проміряти дно навколо острова і досліджувати його узбережжя (З. Тулуб); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах... Гордій обглядів місце (Б. Грінченко); Тихович розставив робітників, загадав, які кущі обдивлятися, і покликав цигана (М. Коцюбинський); З вікна Панько проглядав три сторони. Хто минає подвір'я — бачить. Хто під'їжджає до кооперації бричкою — бачить (О. Підсуха). — Пор. перевіря́ти.
ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з'ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з'ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ) рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності, відповідності); ЗВІРЯ́ТИ (зіставляючи між собою, з чимсь). — Док.: переві́рити, пові́рити, ви́вірити, зві́рити. Сам гетьман перевіряв іржаві, але міцні ґрати на віконних отворах (І. Ле); Екзамен робив сам митрополит, повіряючи екзамен по всіх науках разом (І. Нечуй-Левицький); — Пальто підстелю під себе, а плащем накриюся зверху. Я його дуже добре вивірив: він справді не пропускає води (І. Сенченко); Секретар дивився в папери перед собою, очевидно, звіряв розповідь Стахурського з автобіографією самої Марії (Ю. Смолич). — Пор. екзаменува́ти, 1. обсте́жувати.
Значення в інших словниках
- перевіряти — перевіря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перевіряти — Робити перевірку; (якість) ВИПРОБОВУВАТИ; (готовість) пересвідчуватися <�переконуватися> у; (установу) контролювати, обстежувати; п! ЦЕНЗУРУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- перевіряти — [пеиреив'ір’атие] -р'айу, -р'айеиш Орфоепічний словник української мови
- перевіряти — -яю, -яєш, недок., перевірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 З'ясовувати правильність, точність чого-небудь. || Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. 2》 Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевіряти — ПЕРЕВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. З'ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (І. Нечуй-Левицький); Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (О. Словник української мови у 20 томах
- перевіряти — перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому. Красти щось у кого-небудь. — Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв…— І це брехня! — злісно викрикнув хлопець ..— Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- перевіряти — Перевіря́ти, -ря́ю, -ря́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перевіряти — ПЕРЕВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. З’ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах