пляма

ПЛЯ́МА, и, ж.

1. Частина якої-небудь поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням.

На килимі були виткані не квітки, а якісь дуже ясні, ніби квітчасті плями, або червоні та білі латки (І. Нечуй-Левицький);

Нога в хлопця взялася синіми плямами, він пашів жаром і марив (О. Донченко);

На поверхні Сонця буває виразно видно маленькі темні утворення – плями (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. З сіней вийшов Софрон, попрямував до воріт і довго, як пляма старого портрета, чорнів у рамці розчиненої хвіртки (М. Стельмах);

Жовтими, червоними й зеленими плямами світились ліхтарики стрілок (М. Трублаїні);

// Забруднене місце на чому-небудь.

Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (М. Коцюбинський);

Кілька бійців чистили зброю, .. походжав між ними .. Денис Блаженко, зазираючи в стволи, ревно дошукуючись плям (О. Гончар).

2. перен. Що-небудь неприємне, що ганьбить (у 1 знач.).

І сонце свої плями має (прислів'я);

[Неофіт-раб:] Не хліба хочу я, не слова прагну, – любові чистої без плям бажаю (Леся Українка);

Начальник цеху просто не може думати про щось інше, .. поки ганебна пляма не змита з його блискучої репутації ливарника (В. Собко).

Посади́ти пля́му див. посади́ти;

(1) Тру́пні пля́ми – плями, що з'являються на тілі померлого через кілька годин після смерті.

Через 2–3 години після смерті на нижче розміщених частинах тіла появляються трупні плями й починається трупне заклякання (з навч. літ.).

△ (2) Роди́ма пля́ма (ця́точка):

а) те саме, що ро́димка.

Варвара придивилася, то була велика родима пляма, яку називають мушкою (Л. Первомайський);

Тільки тепер я помітив, що родима цяточка, яка була в цієї жінки вчора на лівій щоці, сьогодні опинилась на правій (Л. Смілянський);

б) недоліки, що є пережитком чого-небудь;

(3) Сліпа́ пля́ма – місце виходу зорового нерва в порожнину ока, нечутливе до світла.

Місце, де входять у сітківку волокна зорового нерва, позбавлене паличок і колбочок і тому називається сліпою плямою (з навч. літ.);

(4) Со́нячні пля́ми – тимчасові утворення на поверхні Сонця, що видаються темними плямами.

Галілей відкрив і сонячні плями – величезні вихори розжарених газів на сонячній поверхні (з наук.-попул. літ.).

◇ (5) Бі́ла пля́ма:

а) непізнаний, невивчений район, край, необжита місцевість і т. ін.

Охоплює висока гордість.., Коли згадаєш чесних і відважних Російських відкривателів земель, Що в парусниках випливали у небезпечну далечінь шумливу І плями білі на всесвітній карті Веселчастими барвами вкривали (М. Рильський);

Майже до кінця ХІХ століття кряж [Овруцько-Словечанський] залишався білою плямою на карті України (з газ.);

б) недосліджене, маловивчене питання.

Сьогодні повернувся до глядача відреставрований фільм “Вечір напередодні Івана Купала”, поставлений Ю. Іллєнком двадцять років тому. Зникла ще одна біла пляма в українському кіно (із журн.);

Історики літератури розкрили частину білих плям у біографії письменника [Леся Мартовича]. Проте, ще й досі їх лишається немало (з газ.);

Ки́дати / ки́нути пля́му див. ки́дати;

(6) Те́мна (чо́рна) пля́ма – що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь.

Пригода, який був досі темною плямою на совісті бригади, так раптово зробив крутий поворот і, мовби нічого не трапилось, став поряд з усіма, як рівний з рівним (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

пляма

Значення в інших словниках