пляма

Значення в інших словниках

1. пляма — пля́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. пляма — Ляпка, цятка, (чорнильна) клякса; (ганебна) тавро; плямка, плямина. Словник синонімів Караванського
3. пляма — див. наклеп Словник синонімів Вусика
4. пляма — -и, ж. 1》 Частина якої-небудь поверхні, що вирізняється своїм забарвленням, кольором, освітленням. || Забруднене місце на чому-небудь. Родима пляма. Жовта пляма — місце найкращого бачення (сприймання світла) в сітківці ока людини і хребетних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пляма — Пля́ма, -ми; пля́ми, плям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пляма — ПЛЯ́МА, и, ж. 1. Частина якої-небудь поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням. На килимі були виткані не квітки, а якісь дуже ясні, ніби квітчасті плями, або червоні та білі латки (І. Словник української мови у 20 томах
7. пляма — бі́ла пля́ма. 1. Непізнаний, невивчений район, край, необжита місцевість і т. ін. Охоплює висока гордість.., Коли згадаєш чесних і відважних Російських відкривателів земель... Фразеологічний словник української мови
8. пляма — ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НА розм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКА розм., ЦЯ́ТА розм., ЦЯТИ́НА розм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКА розм. Словник синонімів української мови
9. пляма — ПЛЯ́МА, и, ж. 1. Частина якої-небудь поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням. На килимі були виткані не квітки, а якісь дуже ясні, ніби квітчасті плями, або червоні та білі латки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
10. пляма — Пля́ма, -ми ж. Пятно. Вас. 153. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Стор. МПр. 105. Без страху й плями лицарь запорозький. К. ЦН. 291. ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте. Мир. Пов. І. 167. Словник української мови Грінченка