поле

ПО́ЛЕ, я, с.

1. Безліса рівнина, рівний великий простір.

Ішов я полями чистими та широкими – далі набрів діброву густу та красну (Марко Вовчок);

Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (М. Коцюбинський);

Бродив в бору, гуляв у чистім полі, рвав квіти, слухав жайворонка спів (І. Гончаренко);

Горбки та пагорбки скінчилися, і на всі боки послалися поля (Ю. Смолич);

// перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін.

Широке сніжне поле;

// Ділянка землі, що використовується під посіви.

З весни Іван щодня в полі – то оре, то засіває яриною (Панас Мирний);

Жита шумлять на нашім полі (В. Сосюра);

Народна мудрість правильно застерігає: не той урожай, що в полі, а той, що в коморі (з газ.);

* У порівн. Усе море скрізь чорніло, ніби пооране поле, і тільки блищало широким кружалом ясне плесо проти самого місяця (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. * У порівн. Він дуже нагадував Чайці Пшеничку. Тільки це був щирий Пшеничка, незіпсутий вщент сміливим перенесенням суто селянських хатніх міркувань на таке широке поле, як політика (Д. Бузько).

2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь.

Значна частина дослідників вважає, що верхньою хронологічною межею пам'яток культури полів поховань черняхівського типу є середина І тисячоліття (з наук. літ.);

Поля зрошення – це ділянки землі, зайняті під сільськогосподарські культури і періодично зрошувані стічними водами (з наук. літ.);

// Спеціально обладнана площадка, призначена для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін.

Читання газети відбувалося прилюдно, на футбольному полі (Ю. Смолич);

На величезному полі аеродрому було небагато літаків і зовсім мало людей (Л. Первомайський);

Я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу, виходячи в бутсах на поле стадіону (О. Гончар).

3. Простір, у межах якого відбувається якась дія або який знаходиться у межах якоїсь дії.

[Ярослав:] Клянусь, що там на полі бою, Де я сьогодні ворога побив, Я дивний храм воздвигну і построю В ім'я Софії (І. Кочерга);

Крізь віки пригнічення й неволі На ниві праці і на ратнім полі Ішли ми поруч, друзі і брати (М. Рильський);

// спец. Простір, у межах якого виявляється дія якихось сил.

Навколо кожного тіла існує так зване поле сил тяжіння (з наук.-попул. літ.).

4. перен. Можливість, умова для чого-небудь.

Мені дуже весело, що такий мені тепер клопіт великий, таке, мовляв, поле передо мною – і женитись, і на дяка стати (Марко Вовчок);

// Ґрунт, основа якоїсь діяльності.

Звістка про скасування “Житя і слова” була мені сумна не тільки з загальних, але й з особистих причин: зникало поле для моєї праці! (Леся Українка).

5. перен. Поприще, сфера діяльності.

Заслуги Франка на полі науки такі значні, що Петербурзька і Празька Академії наук обрали його своїм членом (М. Коцюбинський);

Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (О. Кобилянська);

Хочу оселитися в Києві. Буду працювати на полі культури (В. Самійленко).

6. Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло.

Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (І. Нечуй-Левицький);

Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Леся Українка);

Навстріч йому, з величезного, на всю стіну, блакитного поля плаката, летіла голубка Пабло Пікассо (Н. Рибак).

7. перев. мн. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег.

В одному місці Колінз недбалим рухом зробив на аркуші якусь позначку вічним пером на полі сторінки (Н. Рибак);

* Образно. Спираючись на новознайдені пам'ятки античної культури, покінчивши з іконоборською кризою, відбувається ренесанс на всіх полях людської мислі... (з наук. літ.).

8. перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси.

9. геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки.

Групи родовищ, зв'язані загальними геологоструктурними умовами і генетичними особливостями, утворюють рудне поле, або рудний район (з наук. літ.);

Від Талліна до Нарви, вздовж узбережжя Фінської затоки залягає “золоте поле” . Тут багатющі поклади коричневого каменю – сланцю (з публіц. літ.).

Грім би мене́ вда́рив <�Хай мене́ грім [се́ред чи́стого по́ля] вда́рить> див. грім;

(1) Єлисе́йські поля́ – у грецькій міфології – частина потойбічного світу, де перебувають душі блаженних і праведників; чудесна країна вічної весни, вічного миру й благоденства, без хвороб, страждань; Попусти́ти мі́сце (по́ле) див. попуска́ти¹;

Цари́ця полі́в див. цари́ця.

△ (2) Електромагні́тне по́ле –.

Електростатичний захист фонодокументів спрямовано на запобігання впливу на них зовнішніх електромагнітних полів (з наук. літ.);

Електромагнітне поле становить собою фотони, що безперервно випромінюються і поглинаються зарядженою частинкою (із журн.).

(3) На по́лі бо́ю – безпосередньо на місці подій.

Досвід та знання здобувалися буквально “на полі бою” (з газ.);

(4) По́ле че́сті, заст. – поле битви; військове поприще.

Чому втекти не смію з поля честі або на власний меч грудьми упасти? (Леся Українка);

(5) Поля́ зро́шення – земельні ділянки, зайняті під сільськогосподарські культури і періодично зрошувані стічними водами.△ І́мпульс електромагні́тного по́ля див. і́мпульс;

(6) Калібрува́льне по́ле; Ква́нтова тео́рія по́ля див. тео́рія;

(7) Магні́тне по́ле – простір навколо магніту або електричного струму, у якому виявляються дії сил на тіла, що можуть намагнічуватися.

Скрізь, де є електричний струм, тобто рухомі електричні заряди, існує і магнітне поле (з навч. літ.);

Будь-яке дерево чи квітка поєднані з простором. А в просторі зосережена вся інформація нашої планети, записана в магнітному полі. Минавчилися користуватись нею (О. Бердник);

(8) Мі́нне по́ле – місцевість, де закладені міни, а також ділянка моря, озера з мінним загородженням.

Наші сапери робили проходи в мінному полі й раптом почули дитячий стогін й плач (Ю. Яновський);

Сапери групами снують по всій висоті .. Позначають мінні поля, прокладають проходи бійцям (О. Гончар);

(9) Операці́йне по́ле – ділянка тіла, на якій робиться операція.

Підготувавши операційне поле, лікар зробив внутрікісткову анестезію і неголосно, але твердо кинув операційній сестрі: – Скальпель! (з газ.);

(10) Фізи́чне по́ле – особлива форма матерії, що здійснює взаємодію між частинками.

Досліджуючи розподіл температури в довільній точці тіла, розподіл швидкостей у тілі, що рухається, або в рідині, математики прийшли до відкриття надзвичайно важливого поняття, яке стало основним у сучасній фізиці, – поняття фізичного поля (з наук.-попул. літ.);

(11) Ша́хове по́ле – квадрат, клітинка на шахівниці;

(12) Ша́шкове по́ле – квадрат, клітинка на дошці для гри в шашки.

◇ Випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру див. випада́ти;

Випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру див. випуска́ти;

[З] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года) див. я́года;

На́шого (ва́шого, ї́хнього і т. ін.) по́ля я́года див. я́года;

На́шого (одного́ і т. ін.) по́ля ягі́дка (я́гідки) див. я́гідка;

(13) По́ле зо́ру:

а) простір, який можна охопити поглядом; видимість.

Дуб зникає з поля зору (І. Багмут);

Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі. Я відразу загубив його з поля зору (А. Хорунжий);

б) коло інтересів, предмет діяльності.

Чому в цій ліриці таке звужене поле зору автора..? (з наук. літ.);

Полива́ти / поли́ти по́том зе́млю (по́ле і т. ін.) див. полива́ти;

(14) Терни́сте по́ле – важка, складна галузь чиєїсь діяльності.

Наука – тернисте поле! Але хіба він коли-небудь говорив, що наука забавка? (Н. Рибак);

Трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру див. трима́ти;

Шука́ти (лови́ти, доганя́ти) / злови́ти (пійма́ти) ві́тра в по́лі див. шука́ти;

(15) Я́гідка його́ по́ля (д) див. я́года;

(16) Ягідки́ одного́ по́ля (д) див. я́года;

Як били́на (били́нка, били́нонька, били́ночка) в по́лі див. били́на¹;

(17) Як били́нонька в по́лі (д) див. били́на¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поле — Поле йде в ліс: щось пропадає [IV] — Поле йде в ліс пояснене дивовижно: «щось пропадає» (536), що абсолютно нічого не пояснює. [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. Поле — По́ле іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. поле — (чисте) простір, рівнина, степ; (житнє) лан, нива; (дослідне) плянтація; (для ігор) стадіон; (стрільбище) полігон; (праці) арена, сфера, ділянка, царина, (актора) кар'єра, фр. стезя; (картини) тло, фон; (зошита) берег, марґінес. Словник синонімів Караванського
  4. поле — див. Земля; небо Словник синонімів Вусика
  5. поле — Поля, береги, краї, криси «На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток», — читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано «на полях», а не на берегах?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. поле — -я, с. 1》 Безліса рівнина, рівний великий простір. || перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. || Ділянка землі, що використовується під посіви. Зоране поле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. поле — поле: ◊ поле по́пису → попис Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. поле — Вивів його в поле. Ошукав підступом. Поле видне та глухе, а ліс темний та чуйний. В полі далеко видко, та голос не йде луною, а в лісі не видко ізза дерев, та голос далеко лунає. Поля чверть, а без хліба смерть. Чвертка поля не родить досить збіжжя, щоб мож прокормитися. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. поле — Я, c. Лисина. Поле протри, а то блищить. Словник сучасного українського сленгу
  10. поле — випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
  11. поле — ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. Словник синонімів української мови
  12. поле — По́ле, -ля, -лю, -лем, на по́лі і на по́лю, в по́лі; поля́, полі́в і (рідко) піль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. поле — ПО́ЛЕ, я, с. 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими — далі набрів діброву густу та красну (Вовчок, VI, 1956, 229); Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  14. поле — рос. поле 1. Окремо названа частина структури даних або запису, що має самостійне значення й опрацьовується у програмі як окремий елемент даних. 2. Елемент даних. 3. Земельна ділянка, що обробляється. 4. Фізичне явище (напр., магнітне поле). Eкономічна енциклопедія
  15. поле — Поле, -ля с. 1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97. 2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426. 3) Полъ. Словник української мови Грінченка