поле
ПО́ЛЕ, я, с.
1. Безліса рівнина, рівний великий простір.
Ішов я полями чистими та широкими — далі набрів діброву густу та красну (Вовчок, VI, 1956, 229);
Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (Коцюб., І, 1955, 320);
Бродив в бору, гуляв у чистім полі, рвав квіти, слухав жайворонка спів (Гонч., Вибр., 1959, 197);
Горбки та пагорбки скінчилися, і на всі боки послалися поля (Смолич, І, 1958, 51);
// перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін.
Широке сніжне поле;
// Ділянка землі, що використовується під посіви.
З весни Іван щодня в полі — то оре, то засіває яриною (Мирний, І, 1949, 209);
Жита шумлять на нашім полі (Сос., І, 1957, 403);
Народна мудрість правильно застерігає: не той урожай, що в полі, а той, що в коморі (Рад. Укр., 17.VI 1961, 1);
*Образно. Письменники великого багатонаціонального Радянського Союзу на всю свою силу повинні орати і засівати наше мовне поле (Рильський, III, 1956, 67);
*У порівн. Усе море скрізь чорніло, ніби пооране поле, і тільки блищало широким кружалом ясне плесо проти самого місяця (Н.-Лев., II, 1956, 228).
◊ На́шого (одно́го, свого́ і т. ін.) по́ля я́года — людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою і т. ін.
— Е, козаче, — каже [батько Пугач] знов ласкавим голосом, — ..в тебе, бачу, нема ложки! Що то не нашого поля ягода! У вас, городових, усе не по-людськи робиться: їдять із срібних мисок, а ложки при душі катма (П. Куліш, Вибр., 1969, 148);
[Завірюха: ] А президент же ваш де? [Мерчик (нишком):] Ну, він не такий дурень, щоби сюди їхать! [Максим:] Ге, то не нашого поля ягода! (Мам., Тв., 1962, 319);
— Що стражник, що становий— всі вони одного поля ягода (Мирний, IV, 1955, 357);
Шука́ти (лови́ти і т. ін.) ві́тра в по́лі див. ві́тер.
2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь.
Значна частина дослідників вважає, що верхньою хронологічною межею пам’яток культури полів поховань черняхівського типу є середина І тисячоліття (Археол., VIII, 1953, 38);
Поля зрошення — це ділянки землі, зайняті під сільськогосподарські культури і періодично зрошувані стічними водами (Довідник сіль. будівельника, 1956, 357);
// Спеціально обладнана площадка, призначена для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін.
Читання газети відбувалося прилюдно, на футбольному полі (Смолич, І, 1947, 5);
На величезному полі аеродрому було небагато літаків і зовсім мало людей (Перв., Дикий мед, 1963, 15);
Я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу, виходячи в бутсах на поле стадіону (Гончар, Тронка, 1963, 112).
3. Простір, у межах якого відбувається якась дія або який знаходиться у межах якоїсь дії.
[Ярослав:] Клянусь, що там на полі бою, Де я сьогодні ворога побив, Я дивний храм воздвигну і построю В ім’я Софії (Коч., П’єси, 1951, 108);
Крізь віки пригнічення й неволі На ниві праці і на ратнім полі Ішли ми поруч, друзі і брати (Рильський, III, 1961, 48);
// спец. Простір, у межах якого виявляється дія якихось сил.
Навколо кожного тіла існує так зване поле сил тяжіння (Наука.., 12, 1960, 50).
∆ Магні́тне по́ле див. магні́тний;
Мі́нне по́ле див. мі́нний;
Операці́йне по́ле — ділянка тіла, на якій робиться операція.
Підготувавши операційне поле, Новиков зробив внутрікісткову анестезію і неголосно, але твердо кинув операційній сестрі: — Скальпель! (Веч. Київ, 29.XII 1967, 3);
Ша́хове по́ле див. ша́ховий;
Ша́шкове по́ле див. ша́шковий.
◊ Випада́ти з по́ля зо́ру див. випада́ти;
По́ле зо́ру див. зір.
4. перен. Можливість, умова для чого-небудь.
Мені дуже весело, що такий мені тепер клопіт великий, таке, мовляв, поле передо мною — і женитись, і на дяка стати (Вовчок, VI, 1956, 235);
// Грунт, основа якоїсь діяльності.
Звістка про скасування «Житя і слова» була мені сумна не тільки з загальних, але й з особистих причин: зникало поле для моєї праці! (Л. Укр., V, 1956, 210).
5. перен. Поприще, сфера діяльності.
Заслуги Франка на полі науки такі значні, що Петербурзька і Празька Академії наук обрали його своїм членом (Коцюб., III, 1956, 35);
Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (Коб., III, 1956, 601);
Хочу оселитися в Києві. Буду працювати на полі культури (Сам., II, 1958, 480).
6. Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло.
Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (Н.-Лев., II, 1956, 170);
Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Л. Укр., III, 1952, 601);
Навстріч йому, з величезного, на всю стіну, блакитного поля плаката, летіла голубка Пабло Пікассо (Рибак, Час.., 1960, 859).
7. перев. мн. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег.
В одному місці Колінз недбалим рухом зробив на аркуші якусь позначку вічним пером на полі сторінки (Рибак, Час.., 1960, 61);
У своїх творах і замітках на полях прочитаних книг Тімірязєв не раз указував, що релігія в руках експлуататорів є знаряддям .. пригноблення трудящих і затемнення їх свідомості релігійно-містичними видумками (Наука.., 7, 1956, 30).
8. перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси.
9. геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки.
Групи родовищ, зв’язані загальними геологоструктурними умовами і генетичними особливостями, утворюють рудне поле, або рудний район (Геол. ж., XIII, 3, 1953, 4);
Від Талліна до Нарви, вздовж узбережжя Фінської затоки залягає «золоте поле» . Тут багатющі поклади коричневого каменю — сланцю (Ком. Укр., 8, 1965, 57).
Значення в інших словниках
- поле — Поле йде в ліс: щось пропадає [IV] — Поле йде в ліс пояснене дивовижно: «щось пропадає» (536), що абсолютно нічого не пояснює. [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
- Поле — По́ле іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- поле — (чисте) простір, рівнина, степ; (житнє) лан, нива; (дослідне) плянтація; (для ігор) стадіон; (стрільбище) полігон; (праці) арена, сфера, ділянка, царина, (актора) кар'єра, фр. стезя; (картини) тло, фон; (зошита) берег, марґінес. Словник синонімів Караванського
- поле — див. Земля; небо Словник синонімів Вусика
- поле — Поля, береги, краї, криси «На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток», — читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано «на полях», а не на берегах?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- поле — -я, с. 1》 Безліса рівнина, рівний великий простір. || перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. || Ділянка землі, що використовується під посіви. Зоране поле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поле — ПО́ЛЕ, я, с. 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими – далі набрів діброву густу та красну (Марко Вовчок); Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (М. Словник української мови у 20 томах
- поле — поле: ◊ поле по́пису → попис Лексикон львівський: поважно і на жарт
- поле — Вивів його в поле. Ошукав підступом. Поле видне та глухе, а ліс темний та чуйний. В полі далеко видко, та голос не йде луною, а в лісі не видко ізза дерев, та голос далеко лунає. Поля чверть, а без хліба смерть. Чвертка поля не родить досить збіжжя, щоб мож прокормитися. Приповідки або українсько-народня філософія
- поле — Я, c. Лисина. Поле протри, а то блищить. Словник сучасного українського сленгу
- поле — випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
- поле — ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. Словник синонімів української мови
- поле — По́ле, -ля, -лю, -лем, на по́лі і на по́лю, в по́лі; поля́, полі́в і (рідко) піль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поле — рос. поле 1. Окремо названа частина структури даних або запису, що має самостійне значення й опрацьовується у програмі як окремий елемент даних. 2. Елемент даних. 3. Земельна ділянка, що обробляється. 4. Фізичне явище (напр., магнітне поле). Eкономічна енциклопедія
- поле — Поле, -ля с. 1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97. 2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426. 3) Полъ. Словник української мови Грінченка