поле
по́ле
-я, с.
1》 Безліса рівнина, рівний великий простір.
|| перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін.
|| Ділянка землі, що використовується під посіви. Зоране поле.
Одного поля ягода — людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою і т. ін.
2》 Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь.
|| Спеціально обладнаний майданчик, призначений для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін. Футбольне поле.
3》 Простір, у межах якого відбувається якась дія або який знаходиться у межах якоїсь дії.
Поле зору — величина простору, що його може бачити нерухоме око чи обидва ока.
|| спец. Простір, у межах якого виявляється дія якихось сил.
|| Форма існування матерії.
Гравітаційне поле — поле дії гравітаційних сил між тілами або поле обміну гіпотетичними частинками – гравітонами – між ними.
Електричне поле фіз. — форма матерії, окремий випадок електромагнітного поля.
Електромагнітне поле фіз. — форма матерії, завдяки якій здійснюється взаємодія між електрично зарядженими частинками.
Електростатичне поле фіз. — електричне поле нерухомих заряджених тіл за відсутності в них електричних струмів.
Єлісейські поля — у давньогрецькій міфології – частина потойбічного світу, де перебувають душі блаженних і праведників; чудесна країна вічної весни, вічного миру і благоденства, без хвороб, страждань.
Магнітне поле фіз. — форма матерії, окремий випадок електромагнітного поля; породжується рухомими електричними зарядами та струмами або змінним електричним полем.
Магнітостатичне поле фіз. — магнітне поле, що не змінюється в часі та створюється постійними магнітами та (або) постійним електричним струмом.
Страхове поле — загальна кількість об'єктів, що можуть бути охоплені тим або іншим видом страхування.
Фізичні поля — особлива форма матерії, посередник взаємодії між частинками речовини або віддаленими одне від одного макроскопічними тілами.
4》 перен. Можливість, умова для чого-небудь.
|| Ґрунт, основа якоїсь діяльності.
5》 перен. Поприще, сфера діяльності.
6》 Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло.
7》 перев. мн. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег.
8》 перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси.
9》 геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки.
10》 Сукупність значень.
11》 В обчислювальній техніці: поіменована частина структури даних або запису, елемент даних.
Інформаційне поле — послідовність бітів, яка знаходиться між останнім бітом ділянки керування та першим бітом послідовності перевірки кадру.
Поле даних — ділянка носія інформації або пам'яті, яка використовується для особливого класу елементів даних.
Поле допуску — сукупність значень параметра, обмежена його граничними значеннями.
Текстове поле — основний текст документа без заголовків, рисунків, підписів під рисунками тощо.
Значення в інших словниках
- поле — Поле йде в ліс: щось пропадає [IV] — Поле йде в ліс пояснене дивовижно: «щось пропадає» (536), що абсолютно нічого не пояснює. [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
- Поле — По́ле іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- поле — (чисте) простір, рівнина, степ; (житнє) лан, нива; (дослідне) плянтація; (для ігор) стадіон; (стрільбище) полігон; (праці) арена, сфера, ділянка, царина, (актора) кар'єра, фр. стезя; (картини) тло, фон; (зошита) берег, марґінес. Словник синонімів Караванського
- поле — див. Земля; небо Словник синонімів Вусика
- поле — Поля, береги, краї, криси «На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток», — читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано «на полях», а не на берегах?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- поле — ПО́ЛЕ, я, с. 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими – далі набрів діброву густу та красну (Марко Вовчок); Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (М. Словник української мови у 20 томах
- поле — поле: ◊ поле по́пису → попис Лексикон львівський: поважно і на жарт
- поле — Вивів його в поле. Ошукав підступом. Поле видне та глухе, а ліс темний та чуйний. В полі далеко видко, та голос не йде луною, а в лісі не видко ізза дерев, та голос далеко лунає. Поля чверть, а без хліба смерть. Чвертка поля не родить досить збіжжя, щоб мож прокормитися. Приповідки або українсько-народня філософія
- поле — Я, c. Лисина. Поле протри, а то блищить. Словник сучасного українського сленгу
- поле — випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
- поле — ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. Словник синонімів української мови
- поле — По́ле, -ля, -лю, -лем, на по́лі і на по́лю, в по́лі; поля́, полі́в і (рідко) піль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поле — ПО́ЛЕ, я, с. 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими — далі набрів діброву густу та красну (Вовчок, VI, 1956, 229); Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- поле — рос. поле 1. Окремо названа частина структури даних або запису, що має самостійне значення й опрацьовується у програмі як окремий елемент даних. 2. Елемент даних. 3. Земельна ділянка, що обробляється. 4. Фізичне явище (напр., магнітне поле). Eкономічна енциклопедія
- поле — Поле, -ля с. 1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97. 2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426. 3) Полъ. Словник української мови Грінченка