поле

ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. У результаті значно зрослих масштабів виробництва та посилення взаємозалежності всіх галузей економіки серйозно підвищуються вимоги до планування (з журналу); — Ви, певне, знайомі з профілем нашого інституту і, мабуть, облюбували собі якусь з його наукових ділянок? (І. Ле); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства, далекого плавання, розведення риб і учителювання (О. Довженко); Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (О. Кобилянська); Понад сорок літ трудився Лисенко на ниві української музики (М. Колесса); — Ви своє зробили — розбудили у людей уяву, надію. Місія ваша на цьому кінчається, починається моя царина (М. Чабанівський); Романенко.. напівжартівливим тоном спитав: — Ну, як же діло йде на молочному фронті? (С. Журахович); Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти, щоб вихід пошвидше знайти. Прокиньмось від рабства, зневолені діти (П. Грабовський); Голодностепська проблема — це арена колосальних можливостей для інженерів, щоб прикласти свої знання та досвід (І. Ле); — Слава, вона напочатку кожному з нас потрібна, коли людина робить перші кроки на тому чи іншому поприщі (І. Цюпа).

ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. (невелика); ПО́ЛЕ (використовується з певною метою); ПЛОЩА́ДКА (невелика, рівна); ЛА́ТКА (невелика або така, що чимось відрізняється від сусідніх); ПОДІ́ЛОК діал., заст. (виділена у користування селянській родині); ПО́СТАТЬ (яку обробляє один жнець, полільник тощо). Скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Г. Хоткевич); На заповідній дільниці росли столітні дуби й сосни (О. Донченко); — Коли б тобі щаслива доля, -- Сказав ласкаво чоловік, -- Дала шматок такого поля — Ти б, синку, сіяв цілий вік! (Л. Глібов); Він шукає тієї сили, що віяла колись од вільного степу, шукає високої тирси і не знаходить нічого, — саму понуру поорану площину (Б. Грінченко); По кряжу над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, — буде намети де ставити (О. Гончар); Невеликі все то клаптики були, одні свіжо заскороджені, другі злегка прикриті зеленою рослиною (Панас Мирний); У поповім городчику приріз зеленіє (коломийка); Мірянка була готова.. Графська земля лишилася вишита кольоровими коликами, і на кожному з них число парцели (О. Маркуш); Купив (емігрант) кілька будинків і взагалі займався спекуляцією — торгував парцелями і домами (С. Масляк); Десь восени мати вибирала на городі підмет — невелику ділянку землі (В. Минко); Поля зрошення; А женихи тим часом всі бавились там, де звичайно, — При Одісеєвім домі, на втоптаній добре площадці (переклад Бориса Тена); Взяла Катерина граблі з залізними зубками, латку озимого жита заволочила (С. Чорнобривець); Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Б. Грінченко); Приїхав (економ) до постаті, став снопи лічити (пісня).

КРИ́СИ мн. (відігнуті краї капелюха, бриля), ПОЛЯ́ мн. Польова березка повилась по плечах, по рукавах сорочки, звисала з крисів бриля (М. Коцюбинський); — Панно Рено, це рондо взагалі треба забрати. Вам не можна носити капелюха з такими полями. У вас замале лице для нього (Ірина Вільде).

МОЖЛИ́ВІСТЬ (наявність умов, сприятливих для чогось, обставин, які допомагають чомусь, тощо), ШАНС, ПО́ЛЕ (умова для чогось); ПЕРСПЕКТИ́ВА перев. у мн. (сприятливі умови для майбутньої діяльності); ПОТЕ́НЦІЯ перев. у мн. книжн. (приховані здатності, сили для чогось). Можливості розвитку людства на землі величезні (з журналу); Позиції такі, що для успішної атаки відкритою силою, здавалося, не було жодних шансів (Ю. Яновський); Мені дуже весело, що такий мені тепер клопіт великий, таке, мовляв, поле передо мною — і женитись, і на дяка стати (Марко Вовчок); -. Зашуміло в голові від тих несподівано розкритих перед ним деяких перспектив (І. Франко); Творчі потенції людини. — Пор. спромо́жність.

ПО́ЛЕ (рівний великий безлісий простір), ЛАН, ПОЛІ́ВКА діал.; ОПІ́ЛЛЯ (в оточенні лісів). Розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле (М. Коцюбинський); Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють (Т. Шевченко); Та став же старший брат та середульший На полівку вибігати, на степи високі (дума).

ПО́ЛЕ (ділянка оброблюваної землі, що використовується під посіви), ЛАН, НИ́ВА, РІЛЛЯ́ (виоране); ЦА́РИНА діал. (засіяне). Я не перелітав над цілим островом — там далі, кажуть, колосальні поля, плантації какао, рису (Ю. Яновський); Вже під селом, там, де кінчався лан кукурудзи, наздогнав мене юнак років біля двадцяти (М. Томчаній); На віку, як на довгій ниві, всього трапляється: і кукіль, і пшениця (прислів'я); Її думки десь розсипались, як посіяна на ріллі пшениця (І. Нечуй-Левицький); Про гусей він не дбав зовсім, і вони ходили самопас. Не раз їм лучалося зайти в царину (І. Франко).

ПО́ЛЕ перев. мн. (смужка уздовж краю аркуша паперу, не заповнена текстом, малюнком тощо), БЕ́РЕГ перев. мн., МАРГІНЕ́С зах. Кипіли б шторми На полях сторінок, І плавились в битві гармати (М. Нагнибіда); Моя книжка має не тільки багату душу, вона має й гарну, багату одежу. Вона в тривкім пергамені ціла, береги її золотисті. Краї — маргінеси, обведені по-мистецьки орнаментом (Уляна Кравченко).

ТЛО (основний колір, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок тощо), ФОН, ПО́ЛЕ. Він (Тарас) зробить темне з коричневим тло (Вас. Шевчук); Вона була в гарному ситцевому платті, із темного його тла впадали у вічі якісь сині тони (І. Сенченко); З будинків найбільше подобались мені університет і академія, в класичному стилі, з надвірними фресками на золотому фоні (М. Коцюбинський); Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поле — Поле йде в ліс: щось пропадає [IV] — Поле йде в ліс пояснене дивовижно: «щось пропадає» (536), що абсолютно нічого не пояснює. [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. Поле — По́ле іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. поле — (чисте) простір, рівнина, степ; (житнє) лан, нива; (дослідне) плянтація; (для ігор) стадіон; (стрільбище) полігон; (праці) арена, сфера, ділянка, царина, (актора) кар'єра, фр. стезя; (картини) тло, фон; (зошита) берег, марґінес. Словник синонімів Караванського
  4. поле — див. Земля; небо Словник синонімів Вусика
  5. поле — Поля, береги, краї, криси «На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток», — читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано «на полях», а не на берегах?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. поле — -я, с. 1》 Безліса рівнина, рівний великий простір. || перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. || Ділянка землі, що використовується під посіви. Зоране поле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. поле — ПО́ЛЕ, я, с. 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими – далі набрів діброву густу та красну (Марко Вовчок); Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (М. Словник української мови у 20 томах
  8. поле — поле: ◊ поле по́пису → попис Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. поле — Вивів його в поле. Ошукав підступом. Поле видне та глухе, а ліс темний та чуйний. В полі далеко видко, та голос не йде луною, а в лісі не видко ізза дерев, та голос далеко лунає. Поля чверть, а без хліба смерть. Чвертка поля не родить досить збіжжя, щоб мож прокормитися. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. поле — Я, c. Лисина. Поле протри, а то блищить. Словник сучасного українського сленгу
  11. поле — випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
  12. поле — По́ле, -ля, -лю, -лем, на по́лі і на по́лю, в по́лі; поля́, полі́в і (рідко) піль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. поле — ПО́ЛЕ, я, с. 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими — далі набрів діброву густу та красну (Вовчок, VI, 1956, 229); Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  14. поле — рос. поле 1. Окремо названа частина структури даних або запису, що має самостійне значення й опрацьовується у програмі як окремий елемент даних. 2. Елемент даних. 3. Земельна ділянка, що обробляється. 4. Фізичне явище (напр., магнітне поле). Eкономічна енциклопедія
  15. поле — Поле, -ля с. 1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97. 2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426. 3) Полъ. Словник української мови Грінченка