порода

ПОРО́ДА, и, ж.

1. У тваринництві – значна за кількістю консолідована група сільськогосподарських тварин одного виду, спільного походження, схожих за екстер'єром, конституцією, продуктивністю та ін. господарсько-корисними ознаками, що стало передаються потомству.

Розмова зразу ожила і перейшла раптом на породи курей (М. Коцюбинський);

Сухомлинова корова-ялівка червоно-степової породи, забрівши далеко від берега, непорушно стоїть серед чистої морської синяви (О. Гончар);

Будьоннівська порода – вітчизняна порода коней, виведена .. шляхом схрещування донських і чистокровних верхових коней (з наук. літ.);

// Сукупність характерних ознак будови тіла, властивостей організму, що, передаючись спадково, створює видозміну в межах якого-небудь виду тварин.

З зародків певних приходить Кожна істота на світ і породу свою зберігає (М. Зеров);

Хоча Плачинда уже востаннє, ще весною дав собі зарік не мати справи з непевним добром, але ці коні таки спокусили його і породою, і півціною (М. Стельмах);

// розм. Сукупність представників одного виду або класу тварин.

– Від рибалок я чула, що хотять ввесь іспустить ставок, Щоб, не бродивши в воду, Забрать всю риб'ячу породу (Л. Боровиковський).

2. Вид рослин (деревних або чагарникових).

Ліс все міцнішає, потужніє. Сливе жодного дерева другої породи не стрінеш: самий бук і бук (М. Коцюбинський);

– Не руйнуйте деревини, це будлея, рідкісна порода... (М. Чабанівський);

– Я взявся ліпити нову рослину, створювати нову породу. Беру для схрещування рослини різних видів і навіть думаю спробувати – різних родів... І, по можливості, з різних віддалених місцевостей... (О. Довженко).

3. перен. Сукупність рис вдачі, характеру, що створює певний тип людей.

Дід Йосип і дід Кривенко – однієї породи люди, обидва жадібні до життя (Д. Бедзик);

– Не такої ми, моряки, породи, щоб кінці віддавати (Д. Ткач);

// Категорія, тип людей, що відрізняються від інших якими-небудь характерними ознаками, особливостями поведінки, вдачі і т. ін.

Вони виділи, що в селі настає якась нова порода людей, що хоче зломити давні звичаї (Л. Мартович);

Розвелась ціла порода пустомолотів, закутих в панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба вміти воювати (О. Гончар).

4. розм. Рід, сім'я, рідня.

Ремул, Рутульської породи, Троюродний був Турну сват (І. Котляревський);

Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша (Сл. Б. Грінченка);

– Дуже я хотів би породичатися з вами .. – Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять: не шукай вроду, а шукай породу (М. Стельмах);

// перен. Сукупність характерних для кого-небудь фізичних ознак, особливостей вдачі, одержаних спадково.

– Ну, ну! Ти вихорівської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вам мало! (Григорій Тютюнник);

“Синок” ступив у хату, пригнувшись під одвірком, рослий, широкоплечий. Зразу вгадувалася материна порода (І. Волошин).

5. з означ., заст. Походження, належність за народженням до якої-небудь соціальної верстви.

[Петро:] Я чоловік простої породи, простим і зостануся. Таку мені й жінку треба. Хай не буде вона панею, а буде помішницею [помічницею] (Панас Мирний);

[Староста:] До краси прибавився знов розум, якого я ще не бачив і між жінками вищої породи!.. Цариця ти моя! (І. Карпенко-Карий);

– Іде козацькая голота, за нею з вилами дядьки, всіх, хто не хлопської породи, вони рубають до ноги!.. (В. Сосюра).

6. гірн. Мінерал або сукупність мінералів з більш-менш постійним складом, що є складовою частиною земної кори.

В дуже зруйнованих горах породи, що колись залягали глибоко, опиняються близько від поверхні, а іноді цілком виходять на поверхню (з навч. літ.);

Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру, .. спостерігав послідовність нашарувань різних порід, рив шурфи (З. Тулуб);

// Мінерал, в якому міститься корисна копалина.

Ярина все ближче підходила до терикону старої шахти – високої рудувато-чорної гори породи, вийнятої глибоко з-під землі (В. Собко).

△ (1) Виливні́ поро́ди – породи, що утворилися внаслідок виливання магми з надр Землі.

У Кримських горах і, частково, в їх передгір'ї дуже велике поширення мають вивержені і виливні породи різного складу (з наук. літ.);

(2) Лу́жні гірські́ поро́ди – гірські породи з підвищеним вмістом лужних металів;

(3) Матери́нська поро́да – верхній шар гірських порід, з якого завдяки діяльності тварин та рослин утворюється ґрунт.

Великі можливості для вивчення материнських порід планети відкрив перед нами океан (з газ.);

(4) Меделя́нська поро́да – порода великих мисливських собак, що походить з Північної Італії;

(5) Ме́ртва поро́да – порода, в якій немає руди.

На вигоні під ногами .. – уламки мертвої породи. Йому нараз стало ясно, що тут, де він іде, вже немає руди (Олесь Досвітній);

(6) Осадо́ві (оса́дочні) поро́ди, геол. – гірські породи, що утворилися внаслідок механічного та хімічного руйнування, перенесення і перевідкладання більш давніх порід різного походження, а також рослинних і тваринних решток.

Верхні пласти землі майже скрізь складаються з осадових порід (з навч. літ.);

Осадочні породи .. є продуктом механічної та хімічної переробки вивержених порід, головним чином гранітів (з наук. літ.);

(7) Осно́вні поро́ди, геол. – кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо і бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.).

Орієнтування при виборі сировини на основні породи пояснюється насамперед тим, що в розплавленому стані вони .. добре заповнюють форми і легко кристалізуються (з наук. літ.);

(8) Поро́жня (пуста́, ме́ртва) поро́да – мінерали, що входять до складу копалин, мінеральної сировини, але не мають практичної цінності.

– Вугілля! – крикнув напарник копача, згрібаючи вбік порожню породу (З. Тулуб);

Бригада Наді Волошко поспішала. До кінця зміни лишалося півтори години, а з штреку треба було вибрати ще близько сімдесяти тонн пустої породи (Д. Ткач);

(9) Пухкі́ поро́ди – гірські породи, часточки в яких не зв'язані або слабко зв'язані одна з одною.

При вивітрюванні тверді породи перетворюються в пухкі: пісок і глину (з навч. літ.);

(10) Симента́льська поро́да – порода великої рогатої худоби палево-рябої, рідше – червоно-рябої масті, яка характеризується високими м'ясними та молочними якостями.

Швейцарія – батьківщина високоудійних порід худоби, зокрема симентальської і швіцької (з навч. літ.);

(11) Тверді́ поро́ди – породи дерев з особливо міцною деревиною.

До категорії твердих листяних порід відносять дуб, ясен, клен, бук (з наук.-попул. літ.);

(12) Твердоли́стяні поро́ди – листяні породи дерев, які вирізняються твердою деревиною; Чи́стої кро́ві (поро́ди) див. кров;

(13) Шві́цька поро́да – давня порода великої рогатої худоби (перев. бурої або мишастої масті), яка характеризується високими м'ясними і молочними якостями.

Швейцарія – батьківщина високоудійних порід худоби – симентальської і швіцької (з навч. літ.).