порода

ПОРО́ДА, и, ж.

1. Сукупність характерних ознак будови тіла, властивостей організму, що, передаючись спадково, створює видозміну в межах якого-небудь виду тварин.

З зародків певних приходить Кожна істота на світ і породу свою зберігає (Зеров, Вибр., 1966, 179);

Хоча Плачинда уже востаннє, ще весною дав собі зарік не мати справи з непевним добром, але ці коні таки спокусили його і породою, і півціною (Стельмах, І, 1962, 498);

// Група свійських тварин одного виду і спільного походження, які мають характерні сталі ознаки будови тіла і властивості організму і становлять видозміну в межах якого-небудь виду тварин.

Будьоннівська порода — вітчизняна порода коней, виведена.. шляхом схрещування донських і чистокровних верхових коней (Колг. енц., І, 1956, 608);

Розмова зразу ожила і перейшла раптом на породи курей (Коцюб., II, 1955, 218);

Сухомлинова корова-ялівка червоно-степової породи, забрівши далеко від берега, непорушно стоїть серед чистої морської синяви (Гончар, Тронка, 1963, 229);

// розм. Сукупність представників одного виду або класу тварин.

— Від рибалок я чула, що хотять ввесь іспустить ставок, Щоб, не бродивши в воду, Забрать всю риб’ячу породу (Бор., Тв., 1957, 141).

2. Вид рослин (деревних або чагарникових).

Ліс все міцнішає, потужніє. Сливе жодного дерева другої породи не стрінеш: самий бук і бук (Коцюб., III, 1956, 138);

— Не руйнуйте деревини, це будлея, рідкісна порода… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 66);

— Я взявся ліпити нову рослину, створювати нову породу. Беру для схрещування рослини різних видів і навіть думаю спробувати — різних родів… І, по можливості, з різних віддалених місцевостей… (Довж., І, 1958, 406).

3. перен. Сукупність рис вдачі, характеру, що створює певний тип людей.

Дід Йосип і дід Кривенко — однієї породи люди, обидва жадібні до життя (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951,14);

— Не такої ми, моряки, породи, щоб кінці віддавати (Ткач, Жди.., 1959, 17);

// Категорія, тип людей, що відрізняються від інших якими-небудь характерними ознаками, особливостями поведінки, вдачі і т. ін.

Вони виділи, що в селі настає якась нова порода людей, що хоче зломити давні звичаї (Март., Тв., 1954, 107);

Розвелась ціла порода пустомолотів, закутих в панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба вміти воювати (Гончар, Тронка, 1963, 81).

4. розм. Рід, сім’я, рідня.

Ремул, Рутульської породи, Троюродний був Турну сват (Котл., І, 1952, 237);

Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша (Сл. Гр.);

— Дуже я хотів би породичатися з вами.. — Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять: не шукай вроду, а шукай породу (Стельмах, II, 1962, 349);

// перен. Сукупність характерних для кого-небудь фізичних ознак, особливостей вдачі, одержаних спадково.

— Ну, ну! Ти вихорівської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вам мало! (Тют., Вир, 1964, 236);

«Синок» ступив у хату, пригнувшись під одвірком, рослий, широкоплечий. Зразу вгадувалася материна порода (Вол., Самоцвіти, 1952, 11).

5. з означ., заст. Походження, належність за народженням до якої-небудь соціальної верстви.

[Петро:] Я чоловік простої породи, простим і зостануся. Таку мені й жінку треба. Хай не буде вона панею, а буде помішницею [помічницею] (Мирний, V, 1955, 190);

[Староста:] До краси прибавився знов розум, якого я ще не бачив і між жінками вищої породи!.. Цариця ти моя! (К.-Карий, І, 1960, 171);

— Іде козацькая голота, за нею з вилами дядьки, всіх, хто не хлопської породи, вони рубають до ноги!.. (Сос., І, 1957, 382).

6. гірн. Мінерал або сукупність мінералів з більш-менш постійним складом, що є складовою частиною земної кори.

В дуже зруйнованих горах породи, що колись залягали глибоко, опиняються близько від поверхні, а іноді цілком виходять на поверхню (Фіз. геогр., 5, 1956, 119);

Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру,.. спостерігав послідовність нашарувань різних порід, рив шурфи (Тулуб, В степу.., 1964, 272);

// Мінерал, в якому міститься корисна копалина.

Ярина все ближче підходила до терикону старої шахти — високої рудувато-чорної гори породи, вийнятої глибоко з-під землі (Собко, Стадіон, 1954, 19).

∆ Матери́нська поро́да див. матери́нський;

Поро́жня (пуста́, ме́ртва) поро́да — мінерали, що входять до складу копалин, мінеральної сировини, але не мають практичної цінності.

— Вугілля! — крикнув напарник копача, згрібаючи вбік порожню породу (Тулуб, В степу.., 1964, 274);

Бригада Наді Волошко поспішала. До кінця зміни лишалося півтори години, а з штреку треба було вибрати ще близько сімдесяти тонн пустої породи (Ткач, Плем’я… 1961, 106).