порода

поро́да

-и, ж.

1》 Сукупність характерних ознак будови тіла, властивостей організму, що, передаючись спадково, створює видозміну в межах якого-небудь виду тварин.

|| Група свійських тварин одного виду і спільного походження, які мають характерні сталі ознаки будови тіла і властивості організму та становлять видозміну в межах якого-небудь виду тварин.

|| розм. Сукупність представників одного виду або класу тварин.

2》 Вид рослин (деревних або чагарникових).

3》 перен. Сукупність рис вдачі, характеру, що створює певний тип людей.

|| Категорія, тип людей, що відрізняються від інших якими-небудь характерними ознаками, особливостями поведінки, вдачі і т. ін.

4》 розм. Рід, сім'я, рідня.

|| перен. Сукупність характерних для кого-небудь фізичних ознак, особливостей вдачі, одержаних спадково.

5》 з означ., заст. Походження, належність за народженням до якої-небудь соціальної верстви.

6》 гірн. Мінерал або сукупність мінералів із більш-менш постійним складом, що є складовою частиною земної кори.

|| Мінерал, в якому міститься корисна копалина.

Гірська порода — агрегат мінералів певного складу та будови, що сформувався в результаті геологічних процесів та залягає в земній корі.

Корінна порода — тверда щільна гірська порода, яка протиставляється пухким утворенням (наносам), що перекривають її.

Материнська порода — а) в геології – первинна гірська порода, з якої утворилися інші породи або ґрунт; б) у ґрунтознавстві – верхній шар гірських порід, на якому під впливом біологічних і біохімічних процесів відбувається утворення ґрунту.

Порожня (пуста, мертва) порода — мінерали, що входять до складу копалин, мінеральної сировини, але не мають практичної цінності.

Розкривні породи — гірські породи, що вкривають і вміщують корисні копалини, які підлягають вийманню та переміщенню як відвальний ґрунт.