порода

ВДА́ЧА (сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці), ХАРА́КТЕР, НАТУ́РА, ДУША́, ПРИРО́ДА, НО́РОВ розм., КРОВ розм., КШТАЛТ заст.; ПОРО́ДА (така сукупність рис вдачі, що створює певний тип людей). За двадцять п'ять літ вона добре взнала свого Матвія, його неспокійну вдачу, крутий характер (І. Цюпа); Мій хазяїн був одружений з яванкою і від їхнього шлюбу народилася дівчина, що мала характер батька і красу матері (Ю. Яновський); Натурою своєю він (міщанин) не здатний до високих поривів (П. Колесник); Прозою ширше і більше можна обхопити життя.. До сього ще треба додати і натуру, чи природу автора (Панас Мирний); Доброї душі людина; А старий Шумейко крутий норов має (А. Шиян); Гаряча кров у когось; — Не такої ми, моряки, породи, щоб кінці віддавати (Д. Ткач); Дід Йосип і дід Кривенко — однієї породи люди, обидва жадібні до життя (Д. Бедзик).

ПОРО́ДА геол. (мінерал або сукупність мінералів, що є складовою частиною земної кори); ЖИ́ЛА (гірська порода у тріщині). Ярина все ближче підходила до терикона старої шахти — високої рудувато-чорної гори породи, вийнятої глибоко з-під землі (В. Собко); Озокерит товстими жилами залягав у Бориславі, і близько від поверхні часом його можна було копати просто лопатами (П. Інгульський).

ПОХО́ДЖЕННЯ (належність за народженням до певної національності, класу, місцевості тощо), РОДОВІ́Д, РІД, ПОРО́ДА, КРОВ (з означ. — належність за народженням до певної соціальної верстви); ГЕНЕАЛО́ГІЯ (історія роду). Він був з походження француз, і мав козацькі довгі вуса, і очі добрі та ясні (В. Сосюра); Я всіляко намагався вияснити його родовід, та Разуєв ухилявся від відповіді (В. Логвиненко); Анатолій Пилипенко, родом з села Шевченкове на Черкащині, змалку звик до важкої роботи на землі (Ю. Мартич); (Петро:) Я чоловік простої породи, простим і зостануся. Таку мені й жінку треба. Хай не буде вона панею, а буде помішницею (Панас Мирний); Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом. Глибшої генеалогії не довелося мені прослідити (Остап Вишня).

РІД (ряд поколінь, що походять від одного предка), РОДИ́НА, ДИНА́СТІЯ, ПОРО́ДА розм., ПОРІ́ДДЯ розм., ПОРІ́ДНЯ розм., КО́ДЛО зневажл., ФАМІ́ЛІЯ заст., ГНІЗДО́ заст., ПЛІД заст., ПЛЕ́М'Я заст. Розкоренився й рід Саєнків — жіноче кодло панів Польських (Панас Мирний); Він з родини розкольників (Григорій Тютюнник); Якщо вірити, то прадід прадіда, перший з династії Якимовичів, був теж дяком (О. Довженко); — Дуже я хотів би породичатися з вами.. — Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять: не шукай вроду, а шукай породу (М. Стельмах); Характером Іван увесь у батька вдався. Хоч нехай каміння летить у вічі, а він стоїть на своєму. Глущуківське поріддя (С. Чорнобривець); З нашої порідні не було такого (Словник Б. Грінченка); — Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Цар Гарівчандра.. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (І. Франко); Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом, З начинням, потрухом і плодом (І. Котляревський); (Вересай:) Хто ж ви будете, люди добрі? З якого села, роду-племені? (Ю. Мокрієв).