1. Словник української мови у 20 томах

природжений

ПРИРО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Властивий від народження; вроджений, успадкований.

Захворювання серця бувають природжені і набуті (з наук. літ.);

Онися примітила, що чогось втратила природжену сміливість (І. Нечуй-Левицький);

По всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе. Він умів чарувати, мав природжений гумор, знав смаки глядачів (Ю. Яновський);

Військова виправка [начштабу], здавалося, була природженою (Яків Баш).

2. Який від народження має нахил, здібності до чого-небудь; природний.

[Вольдемар:] Я творча натура, щоб ти знав. Я, можна сказать, природжений танцюрист (З. Мороз);

Запевняли [матроси] його наперебій: – Ти ж природжений кок! (Д. Ткач);

Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині з вигнутими ногами природженого вершника (О. Гончар).

3. рідко. Який належить кому-небудь з давніх-давен; споконвічний.

– Не вільно русинові жити на природженій, споконвічній землі своїй, у руському місті Львові (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природжений — приро́джений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. природжений — [приероджеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. природжений — і прирожденний, -а, -е. 1》 Властивий від народження; вроджений, успадкований. Природжені хвороби — група патологічних станів, виникнення яких пов'язане або з порушенням окремих етапів внутрішньоутробного розвитку... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. природжений — ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів'я); З натури Неля була несміливою. Словник синонімів української мови
  5. природжений — Приро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. природжений — ПРИРО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Властивий від народження; вроджений, успадкований. Захворювання серця бувають природжені і набуті (Хвор. дит. віку, 1955, 177); Онися примітила, що чогось втратила природжену сміливість (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах