1. Словник синонімів української мови

природжений

ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів'я); З натури Неля була несміливою. Дехто пояснював це надмірною вродженою делікатністю (Ірина Вільде); — Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (О. Донченко); — В неї є прирожденна естетичність: все їй здається театром, сценою (І. Нечуй-Левицький).

ПРИРО́ДЖЕНИЙ (який від народження має нахил, здібності до чогось), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, РОДИ́МИЙ розм., ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. — Ви ж природжений актор, Жержеля! Ви ж перлина артистичного таланту! (І. Волошин); Це був природний, справжній розпорядник танців (І. Микитенко); Кругом загоготіло: — Це родимий літун! Вона й дівкою була угара! (С. Васильченко); — Малаєць — наш хазяїн — був прирожденний моряк (Ю. Яновський).

УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ) (успадкований, не набутий), ПРИРО́ДЖЕНИЙ, БЕЗУМО́ВНИЙ (рефлекс). Уроджена делікатність; Захворювання серця бувають природжені й набуті (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природжений — приро́джений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. природжений — [приероджеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. природжений — і прирожденний, -а, -е. 1》 Властивий від народження; вроджений, успадкований. Природжені хвороби — група патологічних станів, виникнення яких пов'язане або з порушенням окремих етапів внутрішньоутробного розвитку... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. природжений — ПРИРО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Властивий від народження; вроджений, успадкований. Захворювання серця бувають природжені і набуті (з наук. літ.); Онися примітила, що чогось втратила природжену сміливість (І. Словник української мови у 20 томах
  5. природжений — Приро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. природжений — ПРИРО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Властивий від народження; вроджений, успадкований. Захворювання серця бувають природжені і набуті (Хвор. дит. віку, 1955, 177); Онися примітила, що чогось втратила природжену сміливість (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах