родимий
РОДИ́МИЙ, а, е, розм.
1. Який має від народження якісь здібності, нахил до чого-небудь; природжений.
На ярмарку ходило вже кілька версій вчорашньої події – Параскіца фігурувала як родима відьма (М. Коцюбинський);
Кругом загоготіло: – Це родимий літун! Вона й дівкою була угара! (С. Васильченко).
2. Який має пряму кровну спорідненість, безпосередній кровний зв'язок з ким-небудь; рідний (у 1 знач.).
Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одіссею? (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Розкидані по нетрях несходимих, На чужині в тяжкій самотині – Вони болять лиш за братів родимих, Вони скорблять по рідній стороні (М. Старицький).
3. Те саме, що рі́дний 4.
Скоро Ростоки. Маріка лагодиться вже злізати, бо то її родиме село (Г. Хоткевич).
4. Який належить кому-небудь від народження; власний.
Дружно зійшли наші бурячки .. Спитайте кожен корінчик, він мав від мене ласку. Аж мені родима шкіра на колінах пооблазила, мусила пошити наколінники з полотна (О. Гончар);
* Образно. Хіба я не крапля мала, Що світ необмежний одбила, – Лиш ґрунту свого не знайшла, Лиш крила родимі згубила! (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- родимий — роди́мий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- родимий — -а, -е, розм. 1》 Який має від народження якісь здібності, нахил до чого-небудь; природжений. 2》 Який має пряму кровну спорідненість, безпосередній кровний зв'язок з ким-небудь; рідний (у 1 знач.). 3》 Те саме, що рідний 4). Родима сторона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родимий — моск. рідний Словник чужослів Павло Штепа
- родимий — ПРИРО́ДЖЕНИЙ (який від народження має нахил, здібності до чогось), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, РОДИ́МИЙ розм., ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. — Ви ж природжений актор, Жержеля! Ви ж перлина артистичного таланту! (І. Словник синонімів української мови
- родимий — РОДИ́МИЙ, а, е, розм. 1. Який має від народження якісь здібності, нахил до чого-небудь; природжений. На ярмарку ходило вже кілька версій вчорашньої події — Параскіца фігурувала як родима відьма (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- родимий — Родимий, -а, -е 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Ном. № 235. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. Ном. № 890, стр. 283. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Словник української мови Грінченка