1. Великий тлумачний словник сучасної мови

родимий

роди́мий

-а, -е, розм.

1》 Який має від народження якісь здібності, нахил до чого-небудь; природжений.

2》 Який має пряму кровну спорідненість, безпосередній кровний зв'язок з ким-небудь; рідний (у 1 знач.).

3》 Те саме, що рідний 4). Родима сторона.

4》 Який належить кому-небудь від народження; власний.

Родима пляма (цяточка) — а) те саме, що родимка; б) (чого) недоліки, що є пережитком чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родимий — роди́мий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. родимий — моск. рідний Словник чужослів Павло Штепа
  3. родимий — РОДИ́МИЙ, а, е, розм. 1. Який має від народження якісь здібності, нахил до чого-небудь; природжений. На ярмарку ходило вже кілька версій вчорашньої події – Параскіца фігурувала як родима відьма (М. Коцюбинський); Кругом загоготіло: – Це родимий літун!... Словник української мови у 20 томах
  4. родимий — ПРИРО́ДЖЕНИЙ (який від народження має нахил, здібності до чогось), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, РОДИ́МИЙ розм., ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. — Ви ж природжений актор, Жержеля! Ви ж перлина артистичного таланту! (І. Словник синонімів української мови
  5. родимий — РОДИ́МИЙ, а, е, розм. 1. Який має від народження якісь здібності, нахил до чого-небудь; природжений. На ярмарку ходило вже кілька версій вчорашньої події — Параскіца фігурувала як родима відьма (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. родимий — Родимий, -а, -е 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Ном. № 235. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. Ном. № 890, стр. 283. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Словник української мови Грінченка