розлив

РО́ЗЛИ́В, у, ч.

1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти.

Розлив металу; Цех розливу.

2. Вихід річки, озера із берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повідь.

Ті нещасні випадки, про які ти пишеш, були ще весною, коли розлив не ущух, а тепер, навряд щоб так було небезпечно (Леся Українка);

Раптовий і навальний розлив рік завдавав страшних мук (М. Чабанівський);

* У порівн. Над Ай-Петрі летів, як розливи ріки, тихий вересень, сонячний, любий... (В. Сосюра).

3. Поверхня, простір, залиті водою; водяна гладінь.

За Ташанню діброви стоять у весняних розливах, а від чорного дуб'я і тінь у воді чорна (Григорій Тютюнник);

Ген над рікою перед нами, над голубим розливом вод, підперши небо димарями, встає задимлений завод (І. Гончаренко);

// перен. Широкий простір, зайнятий чим-небудь однорідним (рослинністю і т. ін.).

Просто з маршу студбат попав під шквал вогню. Коли наближались сюди, попереду серед розливу хлібів бачили на пагорбі хутірець якийсь (О. Гончар);

Незабаром я опинився в щедро залитій сонцем долині, серед густого розливу квітів (М. Олійник);

// перен. Простір, залитий, заповнений світлом, туманом і т. ін.

На дні маревного розливу ген-ген пастух бреде з чередою (О. Гончар);

День видався чудовим. Поля купалися в сонячному розливі (М. Томчаній).

4. перен. Про милозвучні, переливчасті звуки, переливи голосу.

На папері .. По п'ять рядів ідуть лінійки нотні, Німі і чорні знаки виступають, Що розцвітуть колись огнями сурем, Медовими розливами скрипок (М. Рильський);

Серед розливу музики чути жартівливу команду директора школи Павла Юхимовича: – Світло! (О. Гончар).

5. перен. Великий, широкий рум'янець.

Тимко знав багатьох хутірських дівчат, які .. дивували своєю особливою степовою красою: всі були грудасті, тугі, сильні і дикоокі, з густим вишневим розливом на щоках (Григорій Тютюнник).

○ (1) На розли́в, у знач. присл. – наливаючи у щось.

Продаж молока на розлив.